За 30 років незалежності Майдан пережив дві революції, які змінили країну. А ще масу акцій протесту й мітингів. Та теперішню протестну славу він мав не завжди.
За часів Радянського Союзу Майдан Незалежності називався площею Жовтневої революції. Тут проводили паради й демонстрації. Та все змінилося в жовтні 1990-го.
За рік до проголошення незалежності України до Києва з різних куточків країни почало з'їжджатися обурене студентство. Цей протест увійшов в історію як "Революція на граніті". Серед вимог: дострокові перевибори до Верховної Ради УРСР. Для підсилення мітингарі оголосили голодування.
Тарас Семущак зі Львова був учасником Революції на граніті з першого ж дня. Виконував важливу роль: відмічав усіх голодуючих у спеціальному зошиті. Зізнається: на тривалий протест не розраховували. Та й відбуватися він від початку мав у Маріїнському парку на площі перед парламентом.
"Там було більше міліції у Маріїнському парку, ніж дерев. Так що нас чекали", – пригадує учасник Революції на граніті.
Студенти вирішили: протестуватимуть на площі Жовтневої революції.
"Це мало бути місце десь на перетині, щоб люди нас бачили. Перші дні люди питали: "А что здесь за звєринец?". Тому що вони не розуміли. Київ говорив російською мовою. Натомість за два тижні половина Києва, у мене було відчуття, говорить українською мовою", – Тарас Семущак.
Після більш як двох тижнів протесту влада пообіцяла задовольнити студентські вимоги. І саме з легкої руки протестувальників площа, на якій вони отаборилися, через рік отримала назву Майдан Незалежності.
У 2001-му на Майдані почалися акції під гаслом "Україна без Кучми". Аби вгамувати протестувальників, керівництво країни оголосило: площа потребує реставрації. Під час капремонту прибрали фонтан, що в народі називали "рулеткою", встановили Монумент Незалежності, а на місці пішохідної зони з’явилися скляні стіни торговельного центру "Глобус".
Після масштабних порушень під час виборів 2004-го року, коли президентом оголосили Віктора Януковича, тут почалася Помаранчева Революція. До столиці тоді приїхали сотні тисяч людей. Одним із них був тоді ще 18-річний студент Донецького вишу Євген Насадюк. Чоловік пригадує, що саме вибори 2004-го були першими в його житті.
"Не можна було купити квитки, щоб доїхати до Києва, та й 18 років. Але я пам'ятаю цей перший вихід з метро звідти в цей натовп, і тут музика та співи. Було відчуття солідарності. У Будинку профспілок був штаб, де люди приходили, казали: "Ми можемо вас поселити". Ти приходиш і кажеш: "А де можна помитися?" і тебе з'єднують з людьми", – розповідає учасник Помаранчевої Революції Євген Насадюк.
"Помаранчева Революція показала, що громадянське суспільство в Україні є, в принципі, потужним політичним гравцем", – зауважила кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України і Музею Майдану Яна Примаченко.
Революція тривала понад місяць. У підсумку оголосили перевибори, на яких переміг Віктор Ющенко.
Від помаранчевого прапорця до прапора Європейського Союзу. День у день рівно через 9 років на Майдан Незалежності знову виходять українці. Бо влада відмовилася від Асоціації з ЄС і розвернулася до Росії. Після розгону студентів уночі 30 листопада мітинг переріс у нову революцію – Гідності.
У сім'ї Юрія Аксенина події 14-го не забудуть ніколи. Під час одного з найжорстокіших силових розгонів мітингувальників – 20 лютого 2014-го, кульове поранення дістав Василь Аксенин, батько Юрія. Снайпер поцілив чоловікові в живіт.
Після цього син сам вийшов на Майдан.
"Було страшно, дуже лячно. Але пройшовши декілька барикад, я якраз попав на Майдан. І в той момент почали виконувати люди наш державний славень, і я відчув, що я дома", – наголосив учасник Революції Гідності Юрій Аксенин.
Після Революції Гідності за Майданом лише закріпилася слава Мекки протестувальників. Тут були і так звані "Єробляхери". І українці, невдоволені підвищенням тарифів. І ФОП.
"Майдан можна назвати, я б сказала, не просто місцем, а ще й культурним феноменом. Під Майданом можна розуміти певну культуру українського протесту", – зазначила кандидатка історичних наук.
Юрій Пугач, Марта Шикула, Євген Школьнік та Артур Волосов, "5 канал"
Дивіться також: 2,5 млн грн за "Гопак у небі": чому обурюються активісти та як реагує культурна спільнота