Трансплантації в Україні бути?: МОЗ на прикладі Київської області почало вивчати алгоритми запуску системи Читайте по-русски

Трансплантація Depositphotos
Створена в МОЗ робоча група рекомендує з 1 квітня 2020 року розпочати роботу в тестовому режимі Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), а її повноцінний запуск відкласти до 2021 року

Міністерство охорони здоров'я на прикладі Київщини вивчає можливі алгоритми та логістику запуску системи трансплантації. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров'я Михайло Загрійчук, пише "Інтерфакс-Україна".

Що вже зроблено

Він розповів: "Ми розробляємо так звану систему округів. Буде, умовно кажучи, Київський трансплантаційний округ. Ми вирішили сконцентрувати зусилля тут, щоб відпрацювати логістику і технології та поширити їх на інші регіони". 

Загрійчук зазначив, що нині вже визначено центри трансплантації, де здійснюватимуть пересадку органів, а саме: 

  • Інститут ім. Шалімова,
  • Інститут ім. Амосова,
  • Інститут серця (всі ці заклади в Києві – ред.).

Чиновник каже, що нині ці три клініки активно упорядковують свої списки реципієнтів, тому що реципієнти мають пройти обстеження і бути максимально готові, адже дзвінок про наявність донорського органа може бути в будь-який момент.

За словами Загрійчука, визначено також бази потенційного забору органів.

"Ми концентрувалися на найпотужніших клініках. Попередньо це була одна – ЛШМД (Лікарня швидкої медичної допомоги – ред.). Але потім зрозуміли, що в будь-якій клініці, де є реанімація, неврологія, політравма, інфаркти, рано чи пізно в реанімації з'являється потенційний донор. Тому обрали всі клініки, де є реанімації". Він також додав, що МОЗ планує скасувати затверджений перелік клінік, які є базами для забору органів.

Крім того, заступник міністра зазначив, що одним з важливих компонентів запуску системи трансплантації є координація та обмін інформацією між центрами трансплантації і реанімаційними відділеннями лікарень.

"На сьогодні немає єдиного реєстру реципієнтів. Це неправильно, ми цю ситуацію будемо змінювати. І навіть звітності про те, скільки пацієнтів помирає з потенціалом стати донором, також немає. Ми лише зараз починаємо отримувати інформацію і звітність від реанімацій Київської області", – сказав він.

За словами Загрійчука, згідно з отриманою від клінік інформацією, зокрема, за два тижні у восьми реанімаційних відділеннях Києва (КМКЛ №№ 1, 2, 4, 6, 12, 17, ЛШМД та Інститут нейрохірургії ім. Ромоданова) померли 75 осіб, з них віком від 18 до 60 років без інфекційних захворювань, яких потенційно могли б розглядати як донорів, – 11 осіб. При цьому діагностику смерті мозку зробили лише одному пацієнту. Як наголосив заступник міністра, "смерть мозку – це медичний діагноз, його мають встановлювати, не пов'язуючи з трансплантацією".

З роки і законодавча база

Загрійчук також повідомив, що створена в МОЗ робоча група рекомендує з 1 квітня 2020 року розпочати роботу в тестовому режимі Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), а її повноцінний запуск відкласти до 2021 року. При цьому робгрупа вважає за необхідне внести зміни до закону про трансплантацію, щоб уникнути блокування трансплантації в Україні з 1 січня 2020 року через відсутність ЄДІСТ.

Крім того, за його словами, робгрупа рекомендує відмовитися від ідеї створення окремого центрального органу виконавчої влади, який опікувався б питаннями трансплантації, а частину регуляторних функцій вивести із закону про трансплантацію на рівень підзаконних актів. Наразі необхідно ухвалити близько 50 таких нормативних актів, вважає Загрійчук.

Він повідомив, що на програму лікування за кордоном проект Держбюджету-2020 передбачає близько 1 млрд грн. Водночас близько 90% українців, що загалом виїжджають на лікування до зарубіжних клінік, їдуть туди для проведення трансплантації.

Загрійчук сказав: "У 2019 році на лікування за кордоном Держбюджетом виділено 680 млн грн, і ще треба знайти близько 230 млн грн додатково. Наступного року на цю програму передбачено близько 1 млрд грн. Шкода, що держава обрала тактику віддавати ці гроші за кордон, а не інвестувати в українські клініки. Наше завдання – розвивати систему трансплантації в країні та почати переспрямовувати кошти з-за кордону у вітчизняні клініки".

Як повідомляв 5.UA, Верховна Рада ухвалила закон про посмертне донорство в травні 2018 року (№2427). Документ набув чинності 1 січня 2019 року, тоді ж втратив чинність закон про трансплантацію, що діяв раніше (№1007). Водночас частина норм нового закону виявилася неможливою для реалізації, оскільки не була створена інформаційна система трансплантації.

Попередній матеріал
"Нам протистоїть жахлива сила – країна, яка абсолютно не зважає на людське життя": усі битви Мустафи Джемілєва
Наступний матеріал
Крики "Ганьба" та понад 200 правок: як у Раді сварились через законопроєкт про ринок землі – сюжет
Loading...