Від початку повномасштабної війни в Україні стрімко розвивається адаптивний спорт, який допомагає нашим захисникам та захисницям відновитися після тяжких поранень. Наскільки продуктивними є такі заняття та як сприяють відновленню, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Єлизавети Калітвенцевої у випуску новин.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Юрій Зекун – ветеран російсько-української війни. У минулому вчитель фізичної культури з Харківщини. Боронити країну пішов у 2014 році у складі окремого мотопіхотного батальйону. У вересні того ж року зазнав першої серйозної травми коліна під Новоазовськом.
"Вперше тоді якраз дістав травмування. Повернулися розрізнено в підрозділ, тому що попали в засідки. Вони вже нас очікували. І до 26 вересня залишався в підрозділі, сам надавав собі медичну допомогу", – поділився Юрій.
Військовому зробили операцію, і вже через місяць він знову повернувся на службу. Проте внаслідок ворожого обстрілу був травмований повторно. Пошкодило вже проопероване коліно та спину. Травмована нога почала відмовляти. Чоловік терміново звільнився зі служби у 2015-му та декілька років перебував на реабілітації в Західному ребілітаційно-спортивному центрі Національного комітету спорту інвалідів України, куди згодом його запросили працювати реабілітологом. У лютому 2022-го, попри інвалідність, на милицях повернувся до війська.
"В 22-му році пішов добровільно. Сказав, що я не можу тримати, мені потрібно відмітити військовий квиток. Зріло я прийняв рішення, що буду їхати, як би там не було, не дивлячись на інвалідність, на милицях, сів на машину і доїхав до Рівного, з Рівного на потяг, потягом до Києва", – розповів Юрій.
За спиною в чоловіка оборона Київщини. Зокрема, бої за Лютіж, Мощун та Козаровичі. Навіть у війську Юрій не залишив заняття спортом. Брав участь у міжнародних змаганнях з адаптивного спорту для поранених військовослужбовців у складі української збірної. Торік за станом здоров’я демобілізувався. І присвятив своє життя тренерській діяльності.
"Мене запросили вже тренувати хлопців і дівчат, які готувалися на "Ігри Нескорених" у Дюсельдорф, у 23-му році. Тому, якраз був тренером із волейболу сидячи, і допомагав у велоспорті. Завдяки спорту активному я якраз вивів себе із депресивного стану. І зараз намагаюся допомогти теж хлопцям, дівчатам, які особливо отримали ампутації, на жаль. Коли я вже пройшов сам через це все, то я на власному досвіді допомагаю їм вийти з цього свого стану", – запевнив ветеран.
Читайте також: Об’єднати ветеранів та створити спільноту однодумців: у Черкасах захисники займаються спортом на 12-метровому каное.
Адаптивний спорт – це можливість пораненим повернути мотивацію до життя та ставити перед собою нові виклики, кажуть в Українському ветеранському фонді. Адже головна перемога полягає не в медалях, а в перемозі над собою. Обирати можна різні напрямки: від веслування до стрільби з лука.
"Стрільба з луку – це взагалі один із найпопулярніших видів адаптивного спорту, тому що він якраз, як розповідали тренери, безспосередньо впливає на увагу, на концентрацію, допомагає адаптуватися після пережитого на фронті. І дуже багато хто знаходить себе саме в цих видах спорту. Займається, і навіть потім стає тренером, щоби потім так само допомагати іншим ветеранам. Тому що це насправді йдеться про те, щоби показувати власний приклад і долучати ветеранів до такої спортивної спільноти", – наголосила керівниця програмного відділу Українського ветеранського Фонду Анастасія Ращенко.
З початком повномасштабної війни адаптивний спорт стрімко розвивається. Зокрема, долучаються дедалі більше військовослужбовців та ветеранів війни. Наші збірні активно беруть участь в Invictus games, United States Air Force Trials та інших міжнародних змаганнях, виборюючи призові місця. Наразі ж Юрій Зекун готує спортсменів на змагання з волейболу сидячи та велоспорту. Проте і досі має намір повернутися до лав ЗСУ.
"Є такі думки, що коли вже зараз зроблять коліно, зараз руку трошки підлатали, ще, може, дороблять пару операцій, і потрібно буде повертатись. Мені краще бути з усіма, з хлопцями на передовій, не дати просто загарбати нашу країну, території. Є такі думки, є така мотивація", – поділився Юрій.
Єлизавета Калітвенцева, Микола Довгий, "5 канал"
Дивіться також:
