Отож, Супрун написала:

• Алкоголь не рятує від депресії. Тверезники та алкоголіки мають приблизно однакові шанси розвинути депресію – 70% та 80% відповідно. В той час, як люди, що п'ють келих вина щодня, мають найнижчі шанси. Але люди часто не п'ють вимушено: через хронічні хвороби чи брак грошей, тож можуть впасти в депресію не через нестачу етилового спирту в крові, а через свою життєву ситуацію та брак спілкування з друзями в шинку. 

• "Вміти пити" – погано. Якщо ви п'єте, і не п'янішаєте, значить, ваші ферменти алкогольдегідрогенази вправно руйнують алкоголь. Тим часом людина продовжує "накидуватися", бо не відчуває сп'яніння і гадає, що все під контролем. Але спирт в печінці стає оцтовим альдегідом – сполукою також токсичною для організму. І руйнувати його мають уже інші ферменти, які можуть діяти повільно. Краще "не вміти пити", тобто мати малоефективні алкогольдегідрогенази і рано спинятися. 

• Безпечної дози алкоголю не існує. Як би ми не прагнули пити "помірковано", алкоголь діє на кожну клітину тіла і їй шкодить. Алкоголь збільшує ризик деменції, раку підшлункової, стравоходу, печінки, прямої кишки, молочної залози. Люди, які надмірно споживають алкоголь, мають вищі ризики серцево-судинних хвороб, гіпертензії та абдомінального ожиріння. Крім цього, алкоголь погіршує поглинання вітамінів кишківником. 
• Алкоголь не подовжує життя, а навпаки. Преса та блоги поширюють міф, начебто кава та алкоголь подовжують життя, мовляв, довгожителі п'ють і те, і те. Але це викривлення та перекручування інформації. Ровесники століття з чаркою та філіжанкою просто мають хороші гени, та, ймовірно, інші бонуси буття. 
• Не поєднуйте каву та алкоголь. Це офіційна заборона, на додачу до того, що алкоголь шкідливий. В разі похмілля кава допомагає не усім. При цьому очільниця МОЗ написала, що кофеїн допомагає подолати абстинентний синдром, тобто якщо людина пила і раптом вирішила зав'язати. Також Супрун написала, що кава істотно знижує ризик раку печінки, особливо в людей, що перехворіли на гепатит С і зловживають алкоголем, але якщо вони вже не п'ють.
• Мозок жінок та чоловіків реагує на алкоголь по-різному. У жінок, що страждають на алкоголізм, в мозкові суттєві збільшені ділянки, що відповідають за задоволення та заохочення поведінки. А в чоловіків навпаки. При цьому алкоголь в чоловіків викликає вдвічі більший викид дофаміну (медіатору, що бере участь в заохоченні), ніж в жінок. Цим нині пояснюють більшу поширеність алкоголізму серед чоловіків. Також науковці вважають, що мозок жінок більш вразливий до пошкодження алкоголем. 
• Алкоголь погіршує здатність міркувати логічно та раціонально. Часто при цьому активується ризикова сексуальна поведінка, тобто незахищений секс з випадковими партнерами. З іншого боку, падіння тиску через сильну інтоксикацію подекуди робить ерекцію неможливою, а алкоголізм вважають передвісником сексуальних негараздів, написала Супрун.

• Алкоголь змінює роботу генів, залучених в обмін холестерину, підтримання цілісності судин, нейропластичності, та рецепторів нейромедіаторів. Ці зміни називаються епігенетичні, тобто поверх генів нанесли мітки, які змінили активність генів. Досить часто епігенетичні зміни тривалі і навіть можуть передаватися наступним поколінням. Алкоголізм призводить до того, що гени запускають різні процеси: мозок гірше контролює поведінку, рівень холестерину та запальний фон в тілі зростають. Часто це поєднується із накопиченням вісцерального жиру – універсального покажчика ранньої смертності, особливо в чоловіків. Втім, епігенетичні зміни і запалення внаслідок алкоголізму та вісцерального ожиріння можна частково спинити завдяки фізичним навантаженням та відмови від алкоголю. 

Крім того, Супрун наостанок написала: "Навіть якщо всі ці аргументи вас не навернули до шанування води, кави та чаю, – ніколи не сідайте за кермо, якщо випили. Будь-яка кількість алкоголю в крові може вплинути на навички водіння та підвищує ризики потрапити в аварію".