Бібліотека злочинів радянського режиму. У столиці презентували проєкт реконструкції будівлі, в якій запрацює Архів національної пам'яті. Він стане найбільшим у Східній та Центральній Європі. Тут зберігатимуть і вивчатимуть мільйони справ, що стосуються як закатованих, так і самих катів. Коли все таємне стане явним і, основне, загальнодоступним – кореспондентка "5 каналу" Олена Соловйова дізнавалася.
Радянська промислова споруда, що стояла пусткою 30 років, тепер послужить викриттю злочинів радянської каральної системи. Тут після реконструкції запрацює Архів інституту національної пам'яті, що відкриє світові 4 мільйони справ репресивної машини.
"Якби там 35 років тому сказати якомусь чекісту, що ти заводиш справу, а через 35 років до цієї справи матимуть доступ всі, то він або застрелився б, або мене арештував", – каже Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті.
Страшний сон чекіста стає реальністю і розміститься на 20 тисячах квадратних метрів у столиці. Архів національної пам'яті отримав приміщення ще торік. І ось презентує проєкт його реконструкції.
"Тут буде весь замкнений цикл роботи з цими документами, знепилення, знезараження, оцифрування. З 2-го по 8-й поверх – класичне архівосховище", – розповідає Ігор Кулик.
У проєкті – автоматичний контроль температури та вологості повітря, сучасні мобільні стелажі. А тут розмістять читальні зали й опен-спейси. Коли все запрацює, родичі репресованих зможуть віднайти правду, а історики – унікальний пласт інформації.
"Величезний масив документів, який буде цікавий і для науковців, і для істориків, і для родичів потерпілих і для тих самих журналістів, бо тут цілі блокбастери можна знімати, для кіношників, де можна це все показувати, які були хитросплетіння доль. Читальний зал на 42 місця, я думаю, цього буде мало", – зазначає Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті.
Працювати сюди фахівці їхатимуть з усього світу, переконані в Інституті національної пам'яті.
"Прецедентні справи, які тут будуть зберігатися, вони допоможуть зрозуміти, який взагалі масштаб фальшування, які технології використовувалися для того, щоби здійснювати репресії проти громадян. Яка матерія, плоть тоталітарної системи, як її розуміти, щоби не допустити повторення", – говорить Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті.
"Сила у відкритості. В той час, коли в нас є відкриті доступні документи, країна-агресор продовжує, наприклад, інший примірник цього ж документа вважати своєю державною таємницею. Це дуже важливо і в інформаційному плані, і в плані поновлення справедливості", – каже Анатолій Хромов, голова державної архівної служби.
Але до цього – роки роботи, визнають архівісти. Більшість справ і досі не вивчені. Не так швидко просувається й сама реконструкція. Вартість проєкту – 680 мільйонів гривень. 60 мільйонів фінансування Верховна Рада вже зрізала навесні на боротьбу з коронавірусом. Тендер довелося відкласти. Тим часом і сам проєкт спричинив хвилю критики за кардинальну зміну фасаду будівлі.
"Проєкт знищує автентичний облік цієї будівлі. Ця будівля є виразним прикладом архітектури 1980-х, радянського бруталізму, постмодернізму, це унікальна будівля", – каже Дмитро Соловйов, дослідник архітектури, куратор проєкту Ukrainian Modernism.
До конструктивних ідей в Інституті нацпам'яті обіцяють дослухатися. А от дати зелене світло будівельникам сподіваються вже цьогоріч. Отже, архів тут запрацює не раніше ніж за 2 роки.
Олена Соловйова, Микола Довгий, "5 канал"
