Зошит зі спогадами очевидця голоду 1932-33-го років
Зошит зі спогадами очевидця голоду 1932-33-го років 5 канал

Спогади про голод: до Національного музею Голодомору передали записи, які вилучили працівники КДБ

Читайте по-русски
Науковці дотепер знаходять унікальні документи, які свідчать про той злочин комуністичної влади

Зошит зі спогадами очевидця голоду 1932-1933-го років передали до Національного музею Голодомору-геноциду. Записи, які вилучили працівники КДБ під час обшуку далекого 1972-го року, тепер у відкритому доступі завдяки роботі українських дослідників. Кореспондент "5 каналу" Петро Троць розповість їхню історію докладніше.

Олександр Нечипоренко зі слізьми на очах розглядає зошит, списаний його батьком. На межі 60-70-х років Лаврін Нечипоренко вирішив записати свої спогади про голод, який він пережив на Житомирщині у 1932-33 роках. У 1972-му зошит вилучили під час обшуку в його товариша Івана Коваленка: той мав набрати текст на друкарській машині. Про існування цих записів син автора не підозрював.

"Я не знав, що саме такий зошит, такого змісту. А всі речі, про які батько говорив, згадував, були розмови, записи, спогади його, якимись уривками, фрагментами я знав про це, звичайно", – каже Олександр Нечипоренко, син свідка Голодомору 1932-33 років.

На слід зошита натрапив дослідник Андрій Ковальов. В архіві СБУ він дізнався, що вилучену роботу в 1994-му повернули доньці Івана Коваленка – Марії. Вона символічно повертає її синові автора.

"Я закликаю якнайшвидше оцифрувати цей зошит, якнайшвидше видати його, бо такі праці, такі матеріали, такі свідчення мають бути доступні", – говорить Марія Кириленко, донька свідка Голодомору 1932-33 років.

А вже син автора передає зошит до музею Голодомору.

"Такі експонати – вони дуже важливі для нашого музею. Для того музею, який будується, для другої черги музею", – каже Олеся Стасюк, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду.

"Насправді це не щоденник, це дуже талановито написаний роман Лавріна Нечипоренка, але написаний з документальною точністю. У кожному розділі він розповідає про свої спогади, що він особисто побачив на замореній голодом, на закатованій голодом Житомирщині", – наголошує Андрій Ковальов, ініціатор акції, історик.

В архівах зберігається безліч документів, які стосуються теми Голодомору 1932-33 років. Значна частина ще досі неопрацьована дослідниками, каже Андрій Ковальов.

"Тільки в одному центральному державному архіві вищих органів влади й управління два з половиною мільйони папок, а ці папки можуть бути на тисячу сторінок. Робота архівних дослідників тому й складна, що потрібно цю правду відшукати", – розповідає Андрій Ковальов, ініціатор акції, історик.

Тему Голодомору в Україні та світі досліджують не один десяток років. Утім, дотепер знаходять унікальні документи, які свідчать про той злочин комуністичної влади. І хтозна, скільки ще таких мовчазних свідків, схованих у шафах та на горищах українських домівок, очікують на свій час.

Петро Троць, Анна Несевра, "5 канал"

Попередній матеріал
"Боротьба мистецтва з несправедливістю": Хливнюк розповів, як виступав на захист бранців Кремля
Наступний матеріал
"Європейська солідарність" перемогла у п'яти регіонах України – штаб партії
Loading...

Сталінський "закон про 5 колосків": 83% засуджених до страти були найбіднішіми селянами

The Guardian вніс фільм про Голодомор у топ найкращих стрічок 2020 року

Чи поплатиться В'ятрович за пам'ять про Голодомор і чи вдасться покарати мільйон майданівців – "ІнфоВечір"

Завершення декомунізації та визнання Голодомору: директор Інституту нацпам'яті назвав пріоритетні напрями роботи

"Передусім – закінчити декомунізацію": голова Інституту нацпам'яті назвав три пріоритети відомства

У Берліні відбулась прем'єра вистави "Червоний голод" про Голодомор