Хто кого? Конституційний Суд переламає парламент, Банкову і урядовців чи навпаки? Битва триває. І українці за нею стежать. І, як бачимо, поки що в цій битві переможців немає. Але бій уже загнав країну в конституційну кризу. І причина цього – рішення Конституційного Суду скасувати кримінальну відповідальність за брехню в декларації. Судді фактично дали індульгенцію чиновникам, які брали хабарі та приховували незаконно набуте майно. Банкова після цього вирішила розігнати суддів. Президент навіть подав до парламенту відповідний законопроєкт, чим викликав гнів опонентів та знавців конституційного права. Бо Володимира Зеленського відразу звинуватили у спробі узурпації влади.
Ну, а депутати подалися до суду. Просити, як то кажуть, суддів по-доброму піти з посад. Але поки що це звернення не подіяло. Зараз парламент шукає юридичних шляхів врегулювання конфлікту. Та поки що марно. З іншого боку, підписуватися під президентською пропозицію розігнати суд теж не хочуть, бо пропозиція неконституційна. Що ж робити? Про це – у сюжеті "Підсумків тижня".
Другий тиждень політики сваряться. Усе через Конституційний Суд і скасовані ним статті антикорупційного законодавства. Президент переконує, що скандальне рішення застало його зненацька. Хоча, здавалося б, глава держави має вуха всюди, і на Банковій точно знали. Про це нагадують і колишні соратники. Бурхлива реакція з'явилася вже опісля. Президент пропонує рішення суду визнати нікчемним, а суддів просить на вихід. Але відповідальність перекладає на Верховну Раду – депутатам несе законопроєкт.
Юридично розпуск суду ані президентом, ані Верховною Радою не передбачений. Про це знають навіть у Брюсселі.
"Не можна просто взяти й ліквідувати Конституційний Суд. Не можна вилікувати антиконституційні ухвали Конституційного Суду антиконституційними заходами Верховної Ради", – заявив постійний доповідач Європарламенту у справах України Міхаель Ґалер.
Законопроєкт Зеленського неконституційний, заявляють ті, кому президент вказав на вихід. Узурпацію влади Зеленському закидають і в парламентських кулуарах. Остання надія Зеленського на "своїх" у парламенті. Розумних за мірками президента знайшлося кілька десятків, підраховують старші "слуги". Переконання з Банкової почули, та не підтримали, бо чимало "слуг" ідею коментують обережно або чесно кажуть, що йти на порушення Конституції не наважаться.
Інший спосіб знайшов спікер і згуртував парламент. Нардепам запропонував повернути викреслене судом назад у законодавство. Пропозицію підтримали більшість фракцій.
"Оптимальним варіантом є підтримання законопроєкту спікера, тому що він дозволяє швидко поновити законодавство яке визнане неконституційним", – зазначила представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря.
Ігнорування слугами забаганки президента Зеленського зачепило. Під куполом погрози президента серйозно не сприймають ані в більшості, ані в опозиції. Мовляв, погарячкував.
"Дуже дивує інфантильність перших осіб держави. Не мають права перші особи держави так кидатися якимись заявами чи словами. Напевно, пояснили, що для розпуску потрібні підстави", – наголосила нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар.
В Основному законі написано: для розпуску Верховної Ради у президента може бути одна з трьох підстав. Перша – місяць не сформована коаліція, друга – впродовж 60 днів не призначений Кабінет Міністрів і остання – протягом 30 днів депутати не збираються на засідання. Тому, схоже, поки що підстав розганяти депутатів у Зеленського немає. А ті – працюють. На початку тижня депутати спільно звернулися до суддів КСУ. Заяву підписали більш ніж 200 нардепів, але судді змовчали. Збиралися нардепи голосувати й за так званий законопроєкт Разумкова, і тут роботу заблокував Олександр Дубінський, якого пов'язують з Ігорем Коломойським. Подавши альтернативний документ, відтермінував розгляд.
"Коломойський також зацікавлений у руйнуванні антикорпуційної інфраструктури, зацікавлений у розвороті до Росії, бо Росія дає гроші й не вимагає за це реформ, через які Коломойський втрачає вплив і гроші", – зазначив голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков.
"Криза штучна, інспірована Російською Федерацією, олігархами та їхніми посіпаками, звісно, що йдеться про "Опозиційну платформу – За життя", – уточнив нардеп від "Слуги народу" Віталій Безгін.
В "Опоплатформі" на чолі з кумом Путіна Віктором Медведчуком своєї провини не бачать. І одне за одним носять подання до Конституційного Суду.
Своя вигода створити кризу та не повертати антикорупційні норми і в глави держави, принаймні так твердять в опозиції.
"Якщо підуть шляхом незаконного розпуску КСУ, президент отримає 12 із 18 своїх суддів. Чули заяви Кравчука про план врегулювання конфлікту на Донбасі, тому більшості потрібний ручний Конституційний Суд", – наголосив нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин.
Двох нових суддів намагалися призначити у п'ятницю – не зуміли. Буде конкурс, і нардепи вимагають провести його за новими прозорими правилами, аби уникнути політичних призначень.
"З іноземними експертами, міжнародними авторитетними, з представниками громадськості, відкрито, публічно, аби кожен міг побачити, яких суддів ми обираємо", – додав Жернаков.
Водночас депутати готують законопроєкти, які, зокрема, збільшать необхідну кількість суддів Конституційного Суду для ухвалення рішення. А от розпуску парламенту нардепи не бояться, переконані: президент не наважиться. Бо на перевиборах Зеленський монобільшість уже не збере, й це доводить провал "зелених" на місцевих виборах.
Якщо розмови про розпуск Ради відійшли на другий план, то про перезапуск Конституційного Суду політики говорять і далі. Розпустити його одноосібним, хоч і неконституційним рішенням міг і сам президент, але не наважився й перекинув м'яч парламенту. Тому поки що в конституційній кризі – безвихідь. І хоч який крок зробив би президент, результат буде йому не на руку. Якщо розжене суд, то підтримки Заходу Україні не бачити, якщо відпустить ситуацію, тоді не бачити нам, українцям, відкритих декларацій українських посадовців з їхніми статками.
Ірина Сисак, Юрій Усік, Олексій Тищенко, "Час. Підсумки тижня"