Різдво в Україні: що приготувати та як прикрасити домівку

Різдво, прикраси Depositphotos
5.ua розпочинає новий цикл матеріалів про традиційні українські свята. Ми розповімо, як саме наші пращури відзначали свята, що в ці дні готували та як прикрашали свою домівку. Українці мають знати свою власну історію й передавати ці знання наступним поколінням

Коли святкувати Різдво Христове

Нині в Україні Різдво святкується 25 грудня за Григоріанським і Новоюліанським календарем, а також 7 січня – за Юліанським календарем. Всеправославний Собор в Константинополі 1923 року вирішив, що православні християни, згідно з точнішим Григоріанським календарем, мають відзначати Різдво Христове 25 грудня.

На це погодилися всі країни, окрім тих, що були під впливом Радянського Союзу. Тож Україна досі залишається в цій парадигмі, святкуючи Різдво 7 січня в компанії з Росією, а також Казахстаном, Киргизстаном, Сербією та Грузією.

Минулого року Верховна Рада зробила 25 грудня офіційним вихідним в Україні. Ухвалюючи це рішення, парламентарі керувалися тим, що в країні майже 30% релігійних громад святкують Різдво Христове за Юліанським календарем, а отже – мають право на свято в цей день.

Різдво, вертеп
Різдво, вертепDepositphotos

Скільки та що приготувати на святковий стіл

Для українців звично готувати до Різдва 12 пісних страв, втім, за літописами ця кількість у різні роки змінювалася. Згадується як сім, так і дев'ять святкових страв. Це пов'язано з тим, що за часи Київської Русі ще не було такого різноманіття продуктів. І вже з роками додавалися нові страви. Серед них кутя, узвар, пісний борщ, капусняк, голубці, вареники, млинці, пампухи, пиріжки, каші, різні страви з овочів та фруктів.

"Нестор Літописець в "Повісті минулих літ" згадав кутю у 997 році. Відповідно, ця страва відома вже 11 віків. Кутя – це одна з основних страв, її готували ще до християнських часів на наших слов'янських землях, пізніше в Київській Русі і зараз уже – в сучасній Україні. Кашу варили з пшениці чи жита. Рідше була з ячменю", – розповіла арт-директор "Парку Київська Русь" Наталія Коваль.

Страву для святкового столу обирали зі змістом, тому кожна з них щось символізує. Наприклад, млинці – символ сонця, пиріжки – символ здоров'я та щастя, часник – очищення від гріхів, а також надає здоров'я, вареники – достаток, каша – продовження роду. Голубці, від слова "голуб", символізують Божу любов і Святого Духа.

Загалом на Різдво було прийнято ставити на стіл хлібні вироби. На свято обов'язково пекли ритуальний хліб, який називається книш.

"Зараз він дуже рідко згадується в Україні. Це такий хліб круглої формі. По краях хліба робили надрізи, потім брали дерев'яну ложку, вмочували її в олію і нею робили пелюсточки, які загинали всередину хліба. Потім його змазували свинячим салом або конопляною олією", – поділилася рецептом Наталія Коваль.

Різдво, кутя
Різдво, кутяDepositphotos

Як прикрасити стіл та домівку

На кутах столу потрібно покласти часник, який захищатиме родину від зла та нечисті. Під скатертину потрібно покласти сіно, аби в сім'ї був достаток. Перед початком вечері, коли на небі вже з'явиться перша зірка, треба запалити на столі свічку – це робить найстарший у сім'ї.

Столових приборів потрібно ставити на одну людину більше – для померлих родичів. 

В кімнаті має стояти дідух – святковий сніп з хліборобських культур. Він символізує дух дідів, тобто всіх предків роду. Існують триногі та п'ятиногі дідухи. Плетуть їх із жита чи пшениці. Прикрашають дідуха калиною, стрічками та засушеними квітами. Після свят дідуха спалювали, а димом обкурювали город, щоб добре родив, а також дерева, які не плодоносили.

Дідух – це українська прадавня ялинка. Зелене дерево в Україні запровадив Петро I. Цю традицію він запозичив у німців і узаконив її указом від 20 грудня 1699 року. Причому ялинка вводилася як атрибут Нового року, а не Різдва.

Різдво, дідух
Різдво, дідухDepositphotos

Що прийнято робити на Різдво

До Різдва потрібно прощати всім свої образи, очищувати себе і родину від всього негативного, що накопичилося протягом року.

Перед вечерею всі моляться. Першою, звісно, споживають кутю. Стіл до ранку не прибирають, аби могли повечеряти й померлі.

Після вечері і діти, і дорослі йдуть колядувати і сповіщати про народження Ісуса Христа. Колядники одягаються у традиційний український одяг і обов'язково мають мати з собою різдвяний атрибут – восьмикутну зірку.

Хтось може перевдягнутися в козу, яка символізує родючість, або надягти маски інших тварин: корови, віслюка, ведмедя, лисиці та інші. Також одягають маски старших людей (дідуся/бабусі) – це символізує досвід і зв'язок з поколінням.

З колядками люди мають ходити по сусідах і родичах, співати і сповіщати про народження Сина Божого. Пропонуємо вам ознайомитися з кількома з них.

Різдво, колядники
Різдво, колядникиDepositphotos

Різдво, колядники
Різдво, колядникиDepositphotos

Колядки

Давним-давно в одній країні
Та й народила Мати Сина.
Від лиха, смерті і негод
Беріг Його Святий Господь!
Ісусом Сина Бог назвав,
Святі знання Ісусу дав.
Щоб людям шлях вказати світлий,
Добро й любов щоб в світі квітли.
І янгол в пору ту співав,
Ісуса свято прославляв!
Ісус навчив людей прощати,
Любити, вірить, сподіватись.
В уста він істину поклав,
Життя всім вічне дарував
Й не шкодував за нас свого.
Славімо тож усі Різдво!!!

Зірничка з неба світло кидає,
Христос-дитятко нині рождаєсь.
Світи, зірнице, Христу й Марії,
Кріпи в нашім серці віру й надію.
Хай ця зірничка в різдвяні свята
Несе нам щастя по наших хатах!
Здоров’я, втіху, пошану від світа,
Багатства і долі на многії літа!
Христос ся рождає!

Застелено стіл скатертиною,
І ми усією родиною
Зібралися зірку чекати,
"Христос народився" казати.
Дванадцять ми страв покуштуємо,
Вертепників всіх почастуємо
І з миром свічки запалімо.
Христос народився! Славімо!
Приходять царі із волхвами
Дзвенить коляда між хатами.
Весь радістю світ освітився —
У яслах Христос народився!

Більше можна послухати у відео:

Нагадаємо, раніше 5.ua повідомляв – Івана Купала та інші старовинні свята доводять, що Україні більш як тисяча років.

Також дивіться фотогалерею за темою:

Що українці на свята одягали: зірки вбралися у строї для благодійного календаря – ФОТО

Весілля. На фото – Джамала. Вбрання: керсетка з чорного плису, намисто коралове, скляне дуте, срібний дукач із бантом, срібні сережки, весільний вінок із вовняних помпонів із сухозліткою, паперових квітів та скляних намистин, жакардові стрічки, Черкаська область, Полтавщина, початок ХХ століття
/
Весілля. На фото – Джамала. Вбрання: керсетка з чорного плису, намисто коралове, скляне дуте, срібний дукач із бантом, срібні сережки, весільний вінок із вовняних помпонів із сухозліткою, паперових квітів та скляних намистин, жакардові стрічки, Черкаська область, Полтавщина, початок ХХ століття
На фото – Маша Єфросиніна. Вбрання: сорочка з домотканого полотна, вишита вовняними нитками
/
На фото – Маша Єфросиніна. Вбрання: сорочка з домотканого полотна, вишита вовняними нитками
Різдвяні свята. На фото – телеведуча Леся Нікітюк. Вбрання: сорочка з конопляного полотна, вишита вовняними нитками
/
Різдвяні свята. На фото – телеведуча Леся Нікітюк. Вбрання: сорочка з конопляного полотна, вишита вовняними нитками
Сорок Святих. На фото – Наталка Галаневич та Соломія Мельник, гурт Dakh Daughters. На Наталці: спідниця з шовкової тканини
/
Сорок Святих. На фото – Наталка Галаневич та Соломія Мельник, гурт Dakh Daughters. На Наталці: спідниця з шовкової тканини
Весілля. На фото – Олександра Заріцька (KAZKA). Вбрання: сорочка з мануфактурного лляного полотна, вишита технікою штапівкa, намисто скляне, свита сукняна, вінок весільний із парафінових пупляшок та паперових квітів, стрічки атласні. Черкаська область, село Легедзине, східне Поділля, початок ХХ століття
/
Весілля. На фото – Олександра Заріцька (KAZKA). Вбрання: сорочка з мануфактурного лляного полотна, вишита технікою штапівкa, намисто скляне, свита сукняна, вінок весільний із парафінових пупляшок та паперових квітів, стрічки атласні. Черкаська область, село Легедзине, східне Поділля, початок ХХ століття
Ната Жижченко (ONUKA) приміряла роль старшої дружки. Святковим атрибутом для дружки був калач та кептар 'калинка' (плечовий одяг), вінок весільний із паперових вощених квітів тa листя, з бісером та намистинами, пасма вовняних ниток
/
Ната Жижченко (ONUKA) приміряла роль старшої дружки. Святковим атрибутом для дружки був калач та кептар "калинка" (плечовий одяг), вінок весільний із паперових вощених квітів тa листя, з бісером та намистинами, пасма вовняних ниток
Великдень. На фото – Марина Кухар. Вбрання: сорочка, вишита крученим гуцульським швом
/
Великдень. На фото – Марина Кухар. Вбрання: сорочка, вишита крученим гуцульським швом
Трійця. На фото – Людмила Барбір та Руслан Сенічкін. Жіноче вбрання: сорочка з бавовняної тканини, домоткана плахта, вовняна запаска, шовкова атласна корсетка. Прикраси - срібний хрест, коралове, камінне тa скляне намисто, срібні дукач та сережки, вінок із паперових квітів, шовкові та жакардові стрічки. Чоловіче вбрання: сорочка з бавовняної тканини з вишитою манишкою, широкі штани та пояс. Полтавщина, початок ХХ століття
/
Трійця. На фото – Людмила Барбір та Руслан Сенічкін. Жіноче вбрання: сорочка з бавовняної тканини, домоткана плахта, вовняна запаска, шовкова атласна корсетка. Прикраси - срібний хрест, коралове, камінне тa скляне намисто, срібні дукач та сережки, вінок із паперових квітів, шовкові та жакардові стрічки. Чоловіче вбрання: сорочка з бавовняної тканини з вишитою манишкою, широкі штани та пояс. Полтавщина, початок ХХ століття
/
Спас. Для образу Тіни Кароль підібрали унікальне весільне гуцульське вбрання, яке привезли з Івано-Франківської області. Бавовняна сорочка, вишита хрестиком, була підперезана жакардовим поясом. Доповнює красу строю вінок зі сухозлітки, намистин та фігурних леліток. Село Космач, Гуцульщина, кінець ХІХ - початок ХХ століття
/
Спас. Для образу Тіни Кароль підібрали унікальне весільне гуцульське вбрання, яке привезли з Івано-Франківської області. Бавовняна сорочка, вишита хрестиком, була підперезана жакардовим поясом. Доповнює красу строю вінок зі сухозлітки, намистин та фігурних леліток. Село Космач, Гуцульщина, кінець ХІХ - початок ХХ століття
Святий Миколай. Ніна Матвієнко вбрана у сорочку з домотканого полотна, ткану плахту, коралове намисто, дукач на жакардовій стрічці, срібні сережки, та кожух, вишитий вовняними нитками. Вбрання дітей: сорочки, спідниці, пояси, віночки, хустки, вовняні юпки, чоботи. Полтавщина, початок ХХ століття
/
Святий Миколай. Ніна Матвієнко вбрана у сорочку з домотканого полотна, ткану плахту, коралове намисто, дукач на жакардовій стрічці, срібні сережки, та кожух, вишитий вовняними нитками. Вбрання дітей: сорочки, спідниці, пояси, віночки, хустки, вовняні юпки, чоботи. Полтавщина, початок ХХ століття

Попередній матеріал
У чому зустріти Новий рік Жовтої Свині 2019: ідеї святкового образу для жінок та чоловіків
Наступний матеріал
Смачне та якісне: як правильно вибрати ігристе вино