Життя шестирічного Артема – пацієнта столичної лікарні "Охматдит" – може врятувати лише пересадка нирки. Ніхто з його рідних не підходить як донор, тож хлопчик уже п'ять років очікує на так званого посмертного донора.
"Ніхто з наших родичів не підходить сину як донор, тож трансплантація можлива лише від посмертного донора. Дуже важливо, аби більше людей почали підписувати ці згоди, аби такі пацієнти, як мій шестирічний син, мали шанс на життя", – переконує мати Артема Юлія Спасиченко.
Щорічно в Україні пересадки органів потребують щонайменше 5 тисяч людей. Однак досі діє так звана "презумпція незгоди" – дозвіл на трансплантацію від посмертного донора – мають дати його родичі. Щоби виправити цю ситуацію, 2019 року змінами до закону запровадили згоду на посмертне донорство – документ, який у разі смерті дозволяє лікарям вилучати органи без жодних узгоджень.
Лікарі підписали згоду на посмертну трансплантацію органів. Така заява надалі зможе врятувати щонайменше 4 життя. 20 лікарів "Охматдиту" підписують такі згоди, аби власним прикладом популяризувати посмертне донорство. Один із них – завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Олександр Лисиця. Каже: для нього вибір – очевидний.
"Я просто не бачу сенсу. Навіщо мені моє серце чи нирки, коли я фактично помер. Куди я їх заберу із собою? Ні. А так це комусь врятує життя і вони ще, не знаю, злітають на Марс", – каже заввідділення трансплантації кісткового мозку НДСЛ "Охматдит" Олександр Лисиця.
"Зараз розробленні ті закони, які роблять посмертну трансплантацію абсолютно зрозумілою, абсолютно безпечною для людини і такою, яка підтримує тих людей, які потребують органу", – зауважує генеральний директор "Охматдиту" Володимир Жовнір.
Саме завдяки посмертним донорам торік урятували життя 169 українцям – це поки що рекорд. Та чим більше буде охочих поділитися органами, тим більше зможуть провести операцій.
"У порівнянні з 2018 роком, де було зроблено всього лише 50-60, а нарешті 2021 року було 313 операцій, з них 56 мультиорганних зборів посмертно – забиралося серце, дві нирки, легені", – пояснює хірург-трансплантолог Олег Годік.
Якщо ви хочете врятувати чиєсь життя після своєї смерті – зверніться до центру трансплантації у вашому місті. Не забудьте паспорт та ідентифікаційний код і заповніть заяву зі своїми даними.
Лікарі закликають не вірити чуткам про трансплантацію. Одним із міфів є те, що людину, яка готова стати донором, не рятуватимуть у разі надзвичайної ситуації.
"Інформація про те, що ти є донором посмертно ось такі згоди – є конфіденційною, тобто трансплант-координатор вносить цю інформацію в систему і все, її не може ніхто бачити до моменту поки тобі не встановлять діагноз "смерть мозку", – запевняє трансплант-координаторка Вікторія Апалькова.
Нині українців, які потребують трансплантації, в десятки разів більше, аніж потенційних донорів. Тому лікарі "Охматдиту" передали естафету колегам з інших медзакладів Києва та Черкас, аби вони продовжили соціальну акцію. А ще закликають долучаться всіх небайдужих.
Софія Норенко, Ольга Сошенко, "5 канал"
