росія фінансувала просування так званого "мовного закону Ківалова-Колесніченка", який формально давав російській мові статус регіональної, а фактично наближав її до державної. Про це йдеться в новому розслідуванні журналістів "Схем".
Фінансування тривало і до, і після ухвалення закону. Гроші йшли на заходи, статті та матеріали для української та міжнародної аудиторії, щоб "чинити тиск на українську владу". Журналісти проаналізували документи витоку з "Правфонду" – російської держорганізації "з підтримки співвітчизників за кордоном".
"Вже у 2013 році путін у Москві нагородив українських народних обранців Ківалова й Колесніченка спеціальними відзнаками "за популяризацію російської мови" в Україні. Втім, прямих доказів втручання росії в мовне питання України тоді не було. Та тепер "Схемам" вдалося їх відшукати. Журналісти встановили, що росія платила за просування цього закону і давала вказівки, як діяти, щоб "чинити тиск на українську владу", – повідомляють журналісти.
У лютому 2012-го Колесніченко попросив "Правфонд" виділити 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів) на створення та поширення альтернативного звіту про нібито невиконання Україною "Європейської хартії регіональних мов".
"Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови", – повідомив дослідник мовної політики Володимир Кулик.
"Правфонд" погодив заявку Колесніченка. Однак виділив менше, ніж той просив – 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисячу доларів). За документами, гроші мали піти на видання книги, переклад звіту українською та англійською, оплату роботи експертів і перекладачів, а також масштабну інформаційну кампанію – сюжети на телебаченні та публікації у пресі.
"Розіслати книгу планували в українські та європейські бібліотеки. (...) Серед тем, про які в ньому йдеться, – нібито брак російськомовних шкіл в Україні, а також відсутність квот на радіо- та телемовлення російською. Цей звіт Колесніченко створював на противагу офіційному", – йдеться в розслідуванні.
У 2013 році Колісніченку з російського "Правфонду" виділяють уже два мільйони рублів (близько 66 тисяч доларів).
"Показово, що в угоді про надання гранту зазначено: кореспонденцію Колесніченку з Москви потрібно надсилати просто на адресу Верховної Ради, де він тоді працював, але відомості про проєкт – тримати в таємниці", – йдеться в розслідуванні.
Також її мали презентувати для громадськості в Києві за участю ще одного співавтора мовного закону – Сергія Ківалова.
"Проте захід відтермінували, і зрештою замість Ківалова на ньому був Михайло Товт, колишній нардеп та тодішній працівник Академії наук України. (...) Саме він і був серед авторів профінансованої "Правфондом" брошури про застосування мовного закону. Поряд із Товтом над нею працював Степан Черничко, тодішній проректор Закарпатського угорського інституту. Нині – ректор цього навчального закладу і депутат Закарпатської обласної ради від "Партії угорців України", – повідомляють журналісти.
За написання коментарів до брошури Черничко і Товт отримали по 5000 гривень (на той час 600 доларів). У коментарі журналістам вони заявили, що не знали, хто фінансував брошуру. Черничко також зазначив журналістам, що не пам'ятає, чи отримував кошти.
Нагадаємо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 57 нардепів щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про засади державної мовної політики". За словами одного з авторів подання до КСУ, лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока, закон визнали неконституційним.
Закон "Про засади державної мовної політики" набув чинності 10 серпня 2012 року. Ним передбачено, що у 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, що фактично прирівнює її до державної. Закон дозволяв використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів. Ще за часів ухвалення закону він викликав хвилю протестів по всій Україні. Нинішні нардепи наголошують: закон прийняли з істотними порушеннями. 23 лютого 2014 року ВР визнала відповідний закон таким, що втратив чинність.
Читайте також: Парубій про заяву Богдана: Не дозволимо повертатися до часів закону "Колесніченка-Ківалова"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.