Після Голосіївського теракту питання обігу зброї в Україні знову стало актуальним. Зокрема, щодо наявності зброї в цивільних. Міністр внутрішніх справ заявив: потрібно напрацювати закон про цивільну зброю, який передбачатиме чітке регулювання її використання, а також навчання громадян безпечного поводження з нею. Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що очікує від уряду узгодженої позиції. Тож чи варто цивільним давати зброю, розбиралася журналістка "5-го каналу" Марта Шикула.
Зброя в Україні вже давно перестала бути чимось далеким і контрольованим лише державою. А після війни її стане ще більше. Питання просте і неприємне, що робити: відкривати цивільний обіг ширше, чи тримати суворі обмеження, які вже не дуже відповідають реальності.
"Я хочу закон про цивільну зброю. Види зброї, карабіни, тобто мисливська ця зброя, гладкоствольна, нарізна – це все треба класифікувати. І людина має пройти курс навчання, зокрема безпечного поводження з цією зброєю. Це ціла система, інфраструктура. Зміни в кримінальне законодавство, визначення по самозахисту, тири, місця зберігання. Ми готові до цього діалогу. Хочемо, щоб ця система була, щоб було в людей право на збройний самозахист. І, головне, щоб ця людина була підготовлена", – повідомив міністр МВС Ігор Клименко.
Влада вже кілька років намагається вибудувати систему цивільної зброї. З одного боку, спростити доступ і зробити облік прозорішим. З іншого – посилити контроль і відповідальність. З'явилися онлайн-дозволи, цифровий облік, спроби прибрати бюрократію. Але експерти кажуть, що це лише технічна частина. Бо головне – не сервіс, а те, скільки зброї вже на руках у людей.
"Згідно з офіційними даними Міністерства внутрішніх справ, на руках у населення є 1 300 000 одиниць легальної вогнепальної зброї. З них приблизно 400 000, бо цю цифру вони страшенно секретять, нагородних пістолетів. Більша половина – це Міністерство оборони, Збройні сили України, СБУ, ГУР тощо, але десь 130000 – це МВС. У результаті ми на руках маємо. Із них приблизно коротких стволів легальних. Нелегальної зброї на руках населення, за оцінкою МВС, є від до мільйона. Отже, в сумі, якщо брати мінімально, ми маємо мільйон громадян. Це, перепрошую, кожен четвертий дорослий, тобто кожна друга сім'я, в якої є вогнепальна зброя. Хто контролюватиме мільйон осіб зі зброєю? Що ми маємо? Ми маємо 15 тисяч патрульної поліції на всю країну, не комплект. А те, що залишилося, 30%, ідуть на блокпости з ТЦК", – заявив Юрій Луценко.
Зброї багато. І частина – нелегальна. Це означає просту річ: навіть без нових законів країна вже живе в умовах, де зброя – не виняток, а реальність.
"Після завершення бойових дій і настання миру на руках у людей залишаться сотні тисяч одиниць нелегальної зброї. Це об'єктивна реальність, яку неможливо ігнорувати. Треба вже зараз думати, як її обліковувати, легалізувати або вилучати за зрозумілими правилами. Ігнорування цієї проблеми або спроба звести дискусію до простого "не можна" не дасть результату. Без правил і системи ми ризикуємо отримати хаотичну ситуацію з нелегальною зброєю та масовою стріляниною на вулицях, яку потім буде значно складніше контролювати", – повідомив Віктор Таран.
У суспільстві зараз дві основні позиції. Перша – зброю треба легалізувати і суворо контролювати. Друга – ризики для суспільства можуть переважити потенційні переваги.
"Я за те, щоб пересічний громадянин мав зброю, в тому числі короткоствольну зброю, але за те, щоб підвищити вимоги до володіння такою зброєю, за те, щоб підвищити якість надання таких послуг насамперед державними установами для того, щоб вони більш якісно перевіряли людей, яким видається така зброя, зобов'язували їх проходити спеціалізовані курси, щоб така зброя не потрапляла в руки в першу чергу таких неврівноважених людей. Від себе можу сказати, що коли я уперше взяв до рук зброю, ну, так, вона становить якусь загрозу, але якщо ти вмієш і знаєш, як із нею вправлятися, то вона тільки може зберегти життя. Має бути готовність", – зазначив Олексій "Медоїд", командир роти окремого батальйону безпілотних систем "Очі".
Природнім і нормальним користування зброєю назвав і журналіст, співзасновник ГО "Справа Громад" Віталій Гайдукевич.
"Користуватися зброєю для вільних людей – це так само природно і нормально, як чистити зуби і приймати душ. Тільки це треба виховувати і потім культивувати. Культивувати – це коли ти чітко розумієш, у тебе є правила, усі громадяни ці правила розуміють. Не всі, коли в тебе є право, це не означає, що ти хочеш ним скористуватися. Воно просто в тебе є апріорі з народження. Друга поправка Сполучених Штатів. Ти маєш право. Чи ти хочеш ним скористатися? Хочеш так, хочеш ні. Не всі, хто має таке право, захочуть піти і купити в силу різних обставин. Але будуть ті, які захочуть і куплять. І зокрема це зможуть зробити жінки", – заявив він.
Експерти наголошують, що ключовий фактор – не лише доступ до зброї, а система контролю і підготовки людей.
"Позиція має бути, що люди мають усе-таки мати зброю. Як би там не було, має бути дуже жорсткий контроль, кому ця зброя надається, і, відповідно, необхідний психіатричний огляд, і враховуватися дуже і дуже багато факторів. Війна – це можливість для унормування всіх цих питань. Це те вікно можливостей і вікно Овертона, яке треба використовувати. Враховуючи те, що нас чекають роки розбудови системи національного спротиву, незалежно навіть від розвитку російсько-української війни, то озброєння, військове навчання, розвиток системи цього національного спротиву – це та потреба, яка нас чекає. Поки є росія, мілітаризація нашої держави, ну, це просто-напросто одна з основ нашого виживання", – сказав виконавчий директор Українського центру безпеки і співпраці Дмитро Жмайло.
Окрема проблема – межа самооборони. Сьогодні вона часто розмита, і це створює ризики для тих, хто реально застосовує зброю.
"У дискусії про вільний обіг короткоствольної зброї для цивільного населення бачу багато аргументів "за" від людей, які ніколи не були в ситуації ухвалення рішення про її застосування, не кажучи вже про саме застосування та усвідомлення наслідків. Є нерозуміння того, наскільки наша правова система не адаптована до цього, а питання самозахисту не врегульовані. Поводження зі зброєю – це окрема культура. Вона не прищеплюється за один день. Питання, як обіг короткоствольної зброї міг би сприяти уникненню трагедії чи, навпаки, породив би ще більше таких страшних епізодів, – це ворожіння на кавовій гущі", – повідомив Роман Костенко.
Однак для того, аби застосувати зброю, треба мати не лише навички, а й подолати психологічний бар'єр, каже ветеран російсько-української війни, голова ГО ССК "Створи себе сам" Ігор Кім.
"Щоб застосувати зброю, людина має, перше, подолати психологічний бар'єр, друге – це мати навичку застосування зброї. Це приведення зброї в готовність і фактично прицільна влучність по усуненню загрози або знищенню нападника. В цій ситуації нападник був один. І попри те, що були щонайменше двоє поліцейських озброєні, вони, в принципі, могли дати йому бій. Я замислювався, скільки ветеранів перебуває на службі в поліції. Я маю на увазі ветеранів Збройних сил України, саме які могли би виконувати ці функції, не мають психологічних вад чи мінімум фізичних вад. І чи вони б застосували дану зброю в цій ситуації. Я думаю, ті, хто пройшов психологічний бар'єр на фронті, вони б, скоріш за все, знешкодили противника", – повідомив він.
Нині головний ризик – навіть не в самій зброї. Бо вона є, і після війни її буде ще більше. Питання в тому, чи буде вона під контролем держави, чи житиме за власними правилами. Саме це зараз і вирішується: або чіткі правила, навчання і контрольований обіг, або ситуація, яку потім доведеться наздоганяти.
Марта Шикула, "5 канал"
Нагадаємо, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що вільний продаж зброї в умовах гарячої фази війни неможливий.
Читайте також: "Треба ставити крапку": Зеленський про легалізацію зброї для цивільних
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
