Колишній посол України у Польщі, а нині чинний керівник українського дипломатичного представництва в Чехії Василь Зварич заявив про офіційну відмову від високої польської державної відзнаки – Командорського хреста із зіркою "За заслуги", яку отримав у липні 2024 року.
У Facebook-дописі дипломат назвав свій крок актом протесту проти рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської нагороди – ордена Білого Орла. Приводом для такого кроку Варшави стало присвоєння Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування – "імені Героїв УПА". Зварич назвав таку реакцію польської сторони щонайменше непропорційною та безвідповідальною, наголосивши, що політичний егоїзм засліплює та руйнує здобутки попередніх десятиліть.
Руйнування спадщини примирення 1994 року
Василь Зварич наголосив, що польське керівництво фактично перекреслило багаторічну копітку працю істориків та громадських діячів, яку започаткували не політики, а безпосередні учасники та свідки трагічних подій минулого. Дипломат нагадав про історичний прецедент тридцятирічної давнини, який заклав фундамент для порозуміння між народами:
"У червні 1994 року в Подкові Лєсній під Варшавою відбулася подія, що стала одним із символів українсько-польського примирення. Під час міжнародного семінару, організованого польським осередком "Карта", руку один одному подали останній головний командир УПА Василь Кук та Тітус Колаковський – представник ветеранів 27-ї Волинської дивізії Армії Крайової. Для багатьох це був шок. Люди, які ще пів століття тому опинилися по різні боки кривавого українсько-польського протистояння, знайшли в собі сили зустрітися, поговорити і простягнути один одному руку. Саме цей жест відкрив шлях до багаторічного діалогу... Тоді люди, які безпосередньо пережили війну, зрозуміли просту істину: історія має бути предметом чесного дослідження і спільної пам’яті, а не політичної експлуатації".
Глибоке коріння конфлікту та дискримінація українців
Дипломат звернув увагу на те, що значна частина польської політичної еліти воліє забувати, що українсько-польське протистояння має набагато глибше коріння і не розпочалося на Волині у 1943 році. Задовго до початку Другої світової війни українське населення Галичини та Волині зазнавало системної дискримінаційної політики з боку Другої Речі Посполитої.
Серед ключових історичних фактів, які замовчуються в сучасному польському дискурсі, Зварич виділив:
- пацифікацію 1930 року, під час якої польська влада проводила масові репресивні акції та каральні експедиції в українських селах;
- функціонування концентраційного табору в Березі Картузькій – табору для політичних в'язнів, через який пройшли десятки українських громадських, культурних та політичних діячів;
- повоєнну трагедію операції "Вісла", коли десятки тисяч українців були насильно депортовані та виселені зі своїх рідних домівок рішенням польської комуністичної влади.
"Насильство не виникло у вакуумі і не внаслідок якихось ідеологічних концепцій Донцова чи Дмовського, яких люди в селах не знали і ніколи не читали. Воно стало наслідком тривалого накопичення взаємних кривд, помилок державної політики та радикалізації обох суспільств", – зазначив посол.
Зварич додав, що радянські спецслужби згодом також навмисно провокували конфлікт, маскуючись під загони УПА та польського підпілля.
Взаємна повага та дзеркальні правила
Українська сторона ніколи не заперечувала злочинів, вчинених окремими представниками українського підпілля проти цивільних поляків, і навіть в умовах сучасної війни відкрила шлях до ексгумацій. Проте, як наголошує дипломат, діалог не може бути одностороннім. Польська держава також має бути готовою до чесної розмови про вбивства українців польськими військовими формуваннями в Сагрині, Павлокомі, Пискоровичах та багатьох інших місцях. Особливо враховуючи, що Армія Крайова, на відміну від самостійного підпілля УПА, офіційно підпорядковувалася міжнародно визнаному уряду Польщі в Лондоні.
Василь Зварич наголосив, що Україна ніколи не вимагала від Варшави перейменування вулиць чи демонтажу пам'ятників польським діячам, які підпали під неоднозначні сторінки історії. Відтак Київ очікує аналогічної поваги до свого суверенного права вшановувати борців проти російсько-комуністичної та нацистської окупації.
"Звинувачувати весь рух УПА у злочинах на Волині – це те саме, що звинувачувати всю Армію Крайову або все польське підпілля, а зрештою і всю тогочасну польську державу, від імені якої ці підрозділи діяли, у злочинах проти українського населення... Ніхто за межами України не має права визначати, кого український народ повинен вважати своїми героями, а кого – ні", – резюмував посол, закликавши політиків мати мудрість не руйнувати те, що ветерани обох сторін так важко будували.
Як раніше повідомляв 5.UA – після скандального рішення Кароля Навроцького президент України відправив поштою орден Білого Орла назад до Польщі. Згодом на знак солідарності від цієї нагороди відмовилися другий президент України Леонід Кучма, третій президент України Віктор Ющенко та п'ятий президент України Петро Порошенко.
Читайте також: Представники ліберально-демократичної частини польського суспільства вирішили відзначити президента України Володимира Зеленського та український народ власним символічним орденом.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
