Спочатку він захистив від рашистів столицю, а потім поїхав у справжнісіньке пекло – Бахмут. 25-річний Андрій Панченко вмів кошмарити окупантів. Кілька поранень не зупинили бажання бійця знищувати рашистів. Та ворожа куля снайпера обірвала життя Андрія, без батька залишилася трирічна донька. На прощанні з героєм був журналіст "5 каналу" Віталій Залевський.
Війна забрала в неї найдорожче. Дарина Панченко прощається з чоловіком. Андрій на позивний "Батя" загинув у боях за Бахмут. Йому було лише двадцять пять років.
"Андрій був людиною, яка ніколи не боялася проявляти свою любов. Він реально проживав кожну емоцію. Якщо він хотів зі мною говорити годинами, йому все одно. Навіть попри те, що він буде десь там. Він все одно знаходив можливість говорити зі мною", – розповідає дружина загиблого військовослужбовця ЗСУ Дарина Панченко.
У перший день великої війни Андрій узяв до рук зброю. Не маючи військового досвіду, став на захист України. Спочатку визволення Київщини, далі відбиття штурму рашистів на Вугледар. Тоді разом із побратимами Андрій Панченко взяв у полон десятки окупантів. Воїн побував у найзапекліших боях, за цей час дістав три поранення. Загинув від кулі снайпера 3 серпня.
"На війні снайпер обирає ціль ту, яка більш важлива. Снайпер може багато пильнувати, дивитися, хто командир. Втрата командира – дуже важко для підрозділу. Він завжди йшов уперед. Вів за собою людей", – каже побратим загиблого військовослужбовця ЗСУ "Альгіз".
На подвір’ї родини Панченків зібралися рідні, побратими та друзі.
Дороги села Паляничинці встелені синьо-жовтими квітами, люди проводжають героя живим коридором.
Впевнений у собі та постійно усміхнений. Таким запам'ятали бійці командира взводу батальйону "Сармат".
"Це гарячий, молодий, шебушний хлопець, який завжди біг попереду. Він ніколи хлопців не пускав самих. Завжди був з ними. І завжди першим заходив, перевіряв позиції. Дивився все. Це та людина, яка ніколи своїх підлеглих не пускала від себе", – згадує побратим загиблого військовослужбовця ЗСУ "Макар".
Багато подвигів у бійця, про які поки що не можна розповідати.
"Війна його застала зненацька. Він нічого не знав у війні, нічого не розумів. Але він вступив, підстроївся і почав на своєму характері вивозити", – зазначає брат загиблого військовослужбовця ЗСУ Олександр Панченко.
Під звуки Гімну України воїна поховали на місцевому кладовищі. Без батька залишилася трирічна донька.
Віталій Залевський, Олексій Тищенко, "5 канал"
Читайте також: Вивозив на гелікоптері поранених з "Азовсталі": у Києві попрощалися з Назаром Боровицьким.
Дивіться також відео: У Херсоні попрощалися з молодим медиком, який загинув від обстрілу у перший свій робочий день.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
