Прапор Меджлісу
фото із соцмереж

Півострів "обраних екстремістів" або кілька слів про наслідки заборони Меджлісу

У ексклюзивному матеріалі 5.ua про те, що рішення про заборону Меджлісу означає на практиці для сотень тисяч кримських татар

Перший в світі заборонений народ? Відучора — представницький орган кримських татар офіційно проголошений поза законом у Росії, а відтак — і у контрольованому нею Криму. Усю організацію визнали екстремістською, тож тепер на півострові чекають нової хвилі репресій. Адже за російським законодавством будь-яка персона, пов'язана із такою структурою навіть найменшим чином — у небезпеці, бо може бути визнана посібником чи розповсюджувачем ідеологічно ворожих ідей. Леся Кримська Українка з'ясовувала, що це рішення означає на практиці для сотень тисяч кримських татар у Криму та які інструменти може і мусить застосовувати Україна задля допомоги своїм громадянам в окупації.

Ільмі Умеров, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу

– Чого ви чекаєте після рішення про остаточну криміналізацію Меджлісу?

– От дивіться, не чекаючи остаточного рішення, спираючись на постанову "прокурора Республіки Крим" – колись вона ухвалила рішення призупинити діяльність Меджлісу на території Криму із перевищенням повноважень, із порушенням законодавства — спираючись  на це, не чекаючи остаточного рішення, три дні тому кілька членів Меджлісу викликали в центр з боротьби з екстремізмом. Складені адміністративні протоколи,  і двох — Хамзіна і мене — передали до суду, визнали винними у скоєнні адміністративного правопорушення, і оштрафували. Мене — на 750 рублів (наразі приблизно 250 грн — 5.ua), Хамзіна — на 1000 рублів (приблизно 330 грн — 5.ua). Сьогодні це триває. Це вже нові репресії. Чи будуть порушені кримінальні справи? Це покаже час. Хоча ми, чесно кажучи, очікуємо хвилю репресій, пов'язаних із цим рішенням Верховного Суду РФ.

– Чи можливо якось обійти це рішення, наприклад, створити іншу організацію, яка буде мати ці ж функції, але буде називатися інакше?

– У нас навіть таких думок створити іншу організацію не було. Меджліс — це виборний представницький орган кримськотатарського народу, а не клуб по інтересах. Це не громадське об'єднання громадян, це не громадська організація, це виборний представницький орган. І "влада" замість того, щоб знайти йому місце у дійсному законодавстві і в правовому просторі, пішла шляхом його заборони і визнання його екстремістським.

– І як тепер ви будете діяти? Адже зараз небезпечно навіть говорити про те, що ви член Меджлісу, чи співпрацюєте з Меджлісом, чи навіть каву привозите в Меджліс...

– У нас немає офісів, автомобілів, комп'ютерних центрів — власне кажучи, все, що можна було зруйнувати, вони вже давно зруйнували. Єдине, що залишилося — це ми самі і якась діяльність в залежності від активності кожного члену Меджлісу. Але ми продовжуємо залишатися членами Меджлісу кримськотатарського народу хоча би тому, що нас обрали на Курултаї. Ми не за бажанням вступили у цей клуб за інтересами, а пройшли процедуру виборів. Мені, наприклад, щоби стати членом Меджлісу, спочатку треба було стати делегатом Курултаю. Це були прямі таємні вибори на місцях проживання кримських татар. Потім ми провели Курултай, на Курултаї обрали голову Меджлісу і 32 члени Меджлісу. Так що всього 33 людини. І я не маю наміру будь-де казати, що я не є членом Меджлісу або я призупинив діяльність абощо. Інша справа, напевно, кожен з нас буде дещо обережнішим у своїх висловлюваннях і діях, щоби не потрапити у біду у цих нових обставинах.

– Як ви вважаєте, мета такого одіозного рішення — залякати народ в цілому?

– Ця велика довга акція із залякування триває. Це, звичайно, дуже серйозний крок з їхнього боку, і його мета — залякати кримськотатарський народ, щоби якщо не домогтися його лояльності, то бодай домогтися його мовчання.

– Якими, по-вашому, зараз мають бути дії України? Чи є можливість якось вплинути на ситуацію?

– Напряму на ситуацію вплинути в України навряд чи вийде. Проте, вона мусить активізувати свою діяльність у контактах з лідерами провідних держав світу, з міжнародними організаціями: ООН, ЄС — з проханням посилити санкції. Всередині України необхідно теж активізуватися, і від слів перейти до діла. Те, що Президент України говорив про необхідність внести зміни до Конституції і змінити статус Криму з територіальної автономії на національну автономію, тоді у лідерів України буде більше доводів у спілкуванні зі своїми колегами з провідних країн. Тоді вони будуть говорити — ми відновлюємо і забезпечуємо права корінного кримськотатарського народу, що потерпає від тиску на своїй Батьківщині з боку окупаційної влади, яку встановив агресор.

– Верховний суд Росії — це крайня інстанція в цьому питанні, чи можливо оскаржити рішення у міжнародному суді?

– Чесно кажучи, цей Верховний суд — це був просто формальний етап, ми нічого інакшого від нього не очікували. І якщо ви помітили, ми навіть не поїхали на засідання. Жоден член Меджлісу там не був присутній. І це також була з нашого боку така акція непокори, акція невизнання. Ми обов'язково звернемося до Європейського суду із прав людини.

 

Кірілл Коротєєв, юридичний директор Правозахисного центру "Меморіал", виступав зі сторони захисту Меджлісу у ВС РФ

– В принципі це було досить звичайне апеляційне слухання, хоча й з певними особливостями. Зранку у Верховного суду РФ чергувала поліція, ми були у великому залі засідань, і в трійці суддів, що слухали апеляцію, це була єдина справа за цілий день. Зазвичай, склад з трьох суддів слухає десяток апеляцій підряд. Одна з суддів довго доповідала справу: які доводи в прокуратури, які мотиви у рішенні суду Криму, які підстави і доводи апеляції. Як сторона, що подала апеляційну скаргу, ми виступали першими, доводячи, що Меджліс — орган демократичного представництва, а не громадська організація, що позов про визнання екстремістським до такого органу пред'явити не можна, що діяльність його не може вважатися екстремістською і так далі. Після перерви виступала прокуратура, зачитувала дещо зі свого письмового відгуку на нашу скаргу і дещо зі свого вихідного позову (в тому числі доводи, які не прийняв Кримський суд, наприклад, події 26 лютого 2014 року (мітинг під кримським парламентом — 5.ua). Менше всіх у справі виступав Держкомнац Криму, адвокат якого розповідав про те, як прекрасно живеться кримським татарам зараз і як погано було за України. (А ще збудують мечеть, вона буде найбільша — на заздрість Кадирову — але то я від себе). Суд радився годину, і виніс лише результативну частину: рішення залишили без змін, скаргу без задовольняння. Що стосується наслідків. Членство в екстремістській організації — злочин за російським правом. 33 члени Меджлісу у небезпеці, а органи "на землі" можуть розповсюдити переслідування і на членів регіональних та місцевих меджлісів, тоді репресії можуть торкнутися сотень.

– Ваші колеги називають цифри до 90 тисяч потенційних переслідуваних. Це реально? Які ваші прогнози?

– 90 тисяч — це учасники виборів Курултаю. Їх всіх переслідувати просто логістично важко. Тому, думаю, будуть по черзі. Взагалі в Росії багато організацій заборонені як екстремістські, їхні члени переслідуються. Хізб-Ут-Тахрир першими приходять в голову.

– Понад півсотні організацій... тобто для Росії це в принципі норма?

– У нас є ще список екстремістських матеріалів, там 2,5 тисячі...

– Неприємно вражає... чи є практичні поради для кримських татар, як убезпечити себе?

– Запасатися телефонами добрих адвокатів. Виправдань у таких справах не буває, але це може допомогти знизити терміни покарання.

– А міжнародні інструменти?

– Лише ЄСПЧ. Але це буде довго.

– А те, що Росія залишила за собою право не виконувати рішення ЄСПЧ не нівелює цей інструмент?

– Для невиконання потрібне спеціальне рішення Конституційного суду. Але ніщо не заважає їх просто ігнорувати. Проте, проблема не стільки в цьому, скільки в тому, що це цілком влаштовує Раду Європи...

Дар'я Свиридова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини

– Сьогодні кримські татари говорять про те, що рішення щодо Меджлісу — фактично є забороною цілого народу. Які ваші прогнози, чи дійсно тепер весь кримськотатарський народ під загрозою кримінального переслідування?

– Не думаю, що весь народ, але потенційна загроза може стосуватися великої кількості кримських татар. Реальна ж — тих, кого окупаційна влада захоче видавити з Криму чи переслідувати за активну позицію. З правової точки зору це означає наступне: з учорашнього дня Меджліс — екстремістська організація, діяльність якої заборонена в РФ. У зв'язку з тим, що РФ фактично здійснює контроль над територією Криму та вважає його своєю частиною, на осіб, які там знаходяться будуть розповсюджуватися всі наслідки такого рішення. А це означає, що віднині участь у Меджлісі — це не адміністративна відповідальність, як було до цього, а кримінальна. Відповідно, є великий ризик, що вже завтра ми отримаємо не одну кримінальну справу проти членів Меджлісу (в першу чергу тих, хто знаходиться в Криму), в рамках яких їм загрожує від 400 до 800 тис. рублів штрафів, або позбавлення свободи терміном від 6 до 10 років, наприклад (за санкцією статті по УК РФ). Але є й інші цікаві для розуму аспекти такого рішення ВС РФ.

– Наприклад?

– Ну, за такою логікою російської влади можна, наприклад, притягнути до відповідальності більш ніж 90 тис. кримських татар, які обирали Курултай, який в свою чергу обрав Меджліс та його керівника (бо створення екстремістської організації теж карається законом в РФ). Або Федеральний закон РФ "Про протидію екстремістській діяльності" говорить про те, що екстремістська діяльність (екстремізм) це в тому числі насильницька зміна основ конституційного ладу і порушення цілісності РФ. Іншими словами, якщо суд в аргументах в рішенні вказував на висловлювання Рефата Чубарова, як такі, що закликають до порушення територіальної цілісності РФ, то чому б за цією ж логікою не застосувати положення закону до членів українського Уряду, європарламентаріїв і так далі? Але це вже не як наслідок рішення ВС РФ сьогоднішнього, а як потенційна перспектива.

– А як ви думаєте, така кількість потенційних кримінальних справ — не завалить взагалі всю кримську судову систему? І як практично це реалізувати, коли екстремістів так багато?

– Такої кількості справ й не треба. Скоріш за все, їх буде декілька по відношенню до окремих представників Меджлісу, які публічно висловлюють позицію та представляють загрозу владі. Зроблять показово аби інші боялися... Взагалі сам факт, що багато кримських татар будуть розуміти, що потенційно їх в будь-який момент можуть притягнути до відповідальності, буде сильним стримуючим та залякуючим фактором для людей... Але це просто роздуми на тему, як далеко може зайти в своїй фантазії російська влада. Скоріше за все, потенційно до відповідальності будуть притягувати членів Меджлісу, або тих хто з ним відкрито співпрацює та підтримує.

– Яким може бути вихід, як прикритися з точки зору права, на вашу думку? Чи це взагалі можливо в цих умовах?

– Права в Криму немає, на жаль. Розумію, що це не краща порада, але важко радити щось в державі, де право використовується задля переслідування громадян.

– Якими мають бути дії України зараз? Чи є якісь реальні інструменти захистити своїх громадян у Криму?

– В першу чергу адвокація на міжнародному рівні, задіяння міжнародно-правових механізмів, вимагання забезпечити доступ незалежної місії з моніторингу стану з правами людини в Криму та інше. Щодо консульств в РФ, то зрозуміло, що вони мають надавати допомогу нашим громадянам. Це має бути як ніколи потужний центр допомоги громадянам в особливо загрозливих умовах на території РФ. Але пам'ятаємо, що консульства наші не мають доступу в Крим, й фактично їх можливості надавати допомогу обмежені...

 

Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи

– Меджліс остаточно криміналізовано. Якими мають бути дії України, чи реально вплинути на ситуацію за допомогою якихось правових інструментів?

– Україна має використовувати дипломатичні, економічні, політичні і міжнародно-правові механізми. Наприклад, вимагати посилення санкцій проти Росії і введення нових санкцій, що діятимуть до скасування рішення про заборону Меджлісу. Проте, в реальній небезпеці нині і кримські татари, і ті, хто бодай якоюсь мірою співпрацюють з Меджлісом чи беруть участь у заходах Меджлісу. Тому можуть початися нові обшуки і порушення нових кримінальних або адміністративних справ.

– Чи можливо простим людям в Криму якось знизити ризики?

– Від Росії себе важко захистити. Але тепер для них стане питання — чи будуть вони й надалі публічно називати себе членами Меджлісу, адже після вступу в силу рішення про заборону це буде розцінюватися як участь у забороненій екстремістській організації. Усі члени Меджлісу протягом десяти років після цього рішення не зможуть бути на території Криму, поки його контролює Росія, не можуть бути засновниками громадського чи релігійного об'єднання або іншої некомерційної організації.

– Тобто не зможуть навіть створити альтернативну структуру, яка б мала функції Меджлісу, але називалася б інакше?

– Чинні члени Меджлісу не зможуть. Теоретично хтось інший — так. Але тоді це вже не буде представницьким органом кримських татар, а буде просто громадська організація.

Леся Кримська Українка

Попередній матеріал
У Києві молодика, який намагався купити валюту через Інтернет, побили і обікрали на 300 тис. грн
Наступний матеріал
Філатов розповів, яким чином 800 суддів "зависли" у Верховній Раді
Теги:

Смедляєв повідомив про жахливі наслідки рішення РФ щодо заборони Меджлісу у Криму

"Пародія на правосуддя": заява Freedom House щодо заборони Меджлісу Верховним судом Росії

МЗС: вердикт російського суду про заборону Меджлісу був цинічним і прогнозованим

Порошенко прокоментував заборону Меджлісу у Криму: "Справа Сталіна живе"

Верховний суд РФ підтвердив заборону Меджлісу

Заборона Меджлісу - злочин із ланцюга злочинів РФ проти України – МЗС