Тарас Кремінь
Тарас Кремінь Фото з відкритих джерел

Після декомунізації – дерусифікація: заява мовного омбудсмена та реакція людей

Читайте по-русски
Українською мають лунати всі географічні назви

Як ви човен назвете – так він і попливе. Зросійщені назви українських міст та сіл треба змінювати, вважає мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Місцеві громади на півдні та сході можуть самі визначитися, як називатиметься їхній населений пункт. Моніторинг 18,5 тисяч назв засвідчив наявність щонайменше декількох десятків топонімів на російський лад. Україна вже має досвід перейменувань. Адже після закону про декомунізацію перейменували 987 населених пунктів. Як мали би по-новому називатися, скажімо, Сєверодонецьк на Луганщині, Южноукраїнськ на Миколаївщині чи Южне на Одещині, дізнавалася Леся Головата.

Арбузинка, Надєждівка, Спокойствіє, Луч, Первомайськ, Южне, Сєверодонецьк, Южноукраїнськ. Це все – українська земля, але досі десятки міст та сіл на півдні та сході України мають зросійщені назви. Стос звернень від місцевих мешканців із проханням виправити екзотичні топоніми, які не мають нічого спільного з українським правописом, показує мовний омбудсмен. Уродженець Миколаївщини Тарас Кремінь закликав міських голів перейменувати такі населені пункти.

"Дуже часто згадую населені пункти Миколаївщини, і серед них, зокрема, є місто Южноукраїнськ. Мені здається, що десь по дорозі від радянської України до незалежної, місцева влада загубила уявлення, що українська мова є обов'язковою в усіх сферах", – каже уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Українською мають лунати всі географічні назви, і не лише населених пунктів, а й усіх вулиць, бульварів та скверів. Це передбачає мовний закон.

"Це жодним чином не політика, це питання здорового глузду й філологічної проблеми, яка може бути вирішена. Скажімо, уродженець Первомайська Микола Вінграновський, учень Олександра Довженка, фактично народився на території Богополя. Назва, як на мене, блискуча, і кому, як не місцевій владі, прийняти відповідні рішення", – додає Тарас Кремінь.

Ще 5 років тому Сєверодонецьк, що на Луганщині, мали перейменувати на Сіверськодонецьк, утім за цю постанову парламент досі не проголосував. Як тоді, так і нині, місцеві не налаштовані міняти свою адресу. Краєзнавці досі ламають голову, як варто по-новому наректи місто. Бо вважают, помилковою прив'язку до річки Сіверський Донець, а просто перекласти на український лад теж не готові.

"Тоді кажуть – давайте Північнодонецьк назвемо, ну можна Північнодонецьк, але це омонім, в українській мові слово північ означає північ – ну давайте назвемо наше місто Полночний Донецьк, ну, це ж можна так далеко зайти", – зауважує краєзнавець Семен Перцовський.

Щоби далеко не ходити, історик Антон Дробович нагадує, що за радянських часів, якби не опір партноменклатури, Сєверодонецьк міг називатися інакше.

"Коли робітники голосували за те поселення робітниче, в якому вони мали жити, то насправді найбільше голосів набрала назва Світлоград. В умовах всієї цієї партійної вертикалі, комсомольсько-партійної диктатури, вони вибрали іншу назву, не пов'язану ні з Сталіном, ні з комсомолом", – запевнив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Чужинських назв як згадок про колоніальне минуле Україна має чимшвидше позбуватися, каже мовознавець Богдан Ажнюк. Адже уже ніхто й не згадує, як називався раніше готель "Україна" на головній площі столиці.

"У радянські часи там було написано "Москва". Дуже швидко змінили цю назву. Уявіть собі Майдан, один, другий, і над ним написано "Москва", – акцентує увагу директор Інституту мовознавства ім. Олександра Потебні НАНУ Богдан Ажнюк.

Науковці ж за потреби готові долучитися до дискусій щодо творення нових топонімів.

"Якби Мойсей свого часу проводив плебісцит із тими, кого він водив по пустелі сорок років, то напевне, що вони би з пустелі не вийшли. З одного боку – пояснювати людям, що не можна діяти за принципом "какая разніца", а з іншого боку – запропонувати якусь виразну перспективу з урахуванням досвіду інших країн", – підсумував Богдан Ажнюк.

А в інших країнах перейменовували навіть столиці – раніше Вільнюс називався Вільно, а Тбілісі – Тифліс.

Леся Головата, Вікторія Ковальова, Олексій Тищенко та Олексій Іванченков, "5 канал"

Читайте також: Кремінь пообіцяв вимагати позбавлення мандатів депутатів, які порушують мовний закон

Попередній матеріал
Черги на вакцинацію та рейди поліції: що відбувається на Черкащині, яка напередодні перейшла в "червону" зону
Наступний матеріал
"Не зовсім "сірий кардинал": Лерос пояснив, чому Зеленський ніколи не відмовиться від співпраці з Єрмаком
Loading...
Минулого року в Україні закрилося 343 видавництва, а ще бракує україномовних книг – Кремінь

Минулого року в Україні закрилося 343 видавництва, а ще бракує україномовних книг – Кремінь

Стало відомо, скільки українських каналів показували фільми російською після 16 липня

Стало відомо, скільки українських каналів показували фільми російською після 16 липня

Українські спортсмени публічно мають виступати державною мовою – Кремінь

Українські спортсмени публічно мають виступати державною мовою – Кремінь

Про сприйняття сучасності, захист мови та боротьбу з медіагігантами – Жадан та Кремінь у "Кондратюк у понеділок"

Про сприйняття сучасності, захист мови та боротьбу з медіагігантами – Жадан та Кремінь у "Кондратюк у понеділок"

Мовний омбудсман відреагував на спробу депутатів відтермінувати український дубляж у фільмах

Мовний омбудсман відреагував на спробу депутатів відтермінувати український дубляж у фільмах

Три українські телеканали порушують мовні квоти у вечірньому праймі – Кремінь

Три українські телеканали порушують мовні квоти у вечірньому праймі – Кремінь