Одним із кроків у планах влади щодо "Держави в смартфоні" має стати створення спеціальної електронної платформи для збору даних про громадян України. У переліку інформації для збору – інформація про банківські рахунки, переміщення по країні та виїзд за кордон, рухоме та нерухоме майно, яке є у власності людини тощо.
"Передбачається, що ці дані допоможуть державним органам чітко визначити, хто дійсно може претендувати на державну матеріальну допомогу та в якому розмірі", – йдеться у матеріалі НВ "Субсидії та не тільки. Кого можуть позбавити соціальних виплат і як це відбуватиметься".
За словами експертів, це дозволить підготувати базу для роботи моніторингових систем, аби запобігати випадкам отримання громадянами підвищених виплат помилково чи шляхом шахрайства.
"Головна ж мета верифікації, це, по суті, скоротити загальну кількість отримувачів пенсій, субсидій та інших соціальних виплат. Відповідно, таким чином, зберегти гроші в державному бюджеті", – йдеться в матеріалі.
Однак, як зазначив Максим Орищак, аналітик Центру біржових технологій, поки такі спроби уряду знизити рівень корупції виглядають "як новий виток для розвитку корупції".
"Процес підробки документів і виведення коштів стає більш складним, але можливим", – пояснює експерт.
Загалом, у відповідному Законі про верифікацію та моніторинг державних виплат йдеться про всі державні виплати: пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
"Закон визначає права і обов'язки державних службовців, відповідальних за бюджетну політику, а також детально прописує методику збору, обробки та аналізу інформації, яка надходить від громадян. Головним відповідальним за моніторинг призначили Міністерство фінансів", – йдеться в матеріалі.
Однак цей закон чітко не визначає, хто саме буде займатися верифікацією пенсій, субсидій та інших державних виплат, зауважує кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Згідно з законом, верифікація буде проводитися в три етапи: у момент звернення громадянина за виплатою, у момент здійснення виплат і вже після надання держдопомоги.
"Електронна платформа братиме інформацію про отримувача соціальних виплат із різних баз даних та реєстрів. Планується, що ця платформа отримає доступ до банківських рахунків та даних Державної прикордонної служби про перетин кордону. Збиратимуться також і дані по всіх виплатах та пільгах, які отримує людина", – пояснюється в матеріалі.
Проте, експерти наголошують, що у такій системі є деякі "підводні камені": можливі ситуації, коли, за формальною ознакою, субсидій та інших соціальних виплат будуть позбавлені люди, які дійсно їх потребують. Адже дані у базах можуть виявитися неточними чи неповними, додає Хмелевський.
"Крім того, людина може отримувати допомогу від родичів чи мати давні заощадження, в результаті чого, втратить соціальні виплати", – додають у матеріалі.
Експерти зазначають: найбільш спірне питання в законі – те, яким чином держава збирається організувати безпеку для персональних даних десятків тисяч користувачів.
Максим Орищак зауважив, що якщо документи потрібно буде довантажувати на електронну платформу у відсканованому форматі, існує ризик, що у базу можуть потрапити сфальсифіковані документи, оброблені у фотошопі.
"Слід пам'ятати і про кібератаки, можливість втрати даних, а також – про технічні фактори. Наприклад, збої роботи програм тощо", – додають у матеріалі.
Як повідомляв 5.UA, першим кроком на шляху до реалізації проєкту "Держава в смартфоні" став запуск додатку "Дія". За перші дві доби після запуску застосунок "Дія" завантажило майже 800 тисяч українців, успішно авторизованих – 667 тисяч.
