92-га окрема механізована бригада з'явилася 25 років тому на Харківщині. Згодом бригаду назвали на честь Івана Сірка – кошового отамана Запорізької Січі, і вона стала штурмовою. До російсько-української війни солдати бригади брали участь у миротворчих місіях у Лівані, Ліберії, Сьєрра-Леоне та колишній Югославії. А згодом захоплювали спецпризначенців ГРУ під Щастям, відбивали штурми окупантів під час повномасштабки, брали участь у контрнаступі.

Дивіться на "5 каналі" – новий випуск "Легендарних воїнів".

92-га бригада. Хто вони?

Гасло бригади : "Собі – честь, Україні – слава!" На шевроні 92-ї – щит, оздоблений кантом синього кольору. У центрі – золоті схрещені рушниці запорізьких козаків – "яничарки". Схрещені рушниці та кольорова гамма свідчать про приналежність частини до механізованих підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України.

Для 92-ї війна розпочалася в середині березня 2014 року. Підрозділи бригади отримали завдання та вирушили до російсько-українського кордону на Харківщині. Тоді росія вже окупувала Крим і здійснювала провокативні маневри неподалік кордону.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

У перші місяці російсько-української війни 92-га довго залишалася в резерві ЗСУ для оборони Харківського напрямку від можливого російського вторгнення. Утім, через стрімкий розвиток бойових дій на Донбасі бригаду відправили на підсилення. 92-га брала участь у боях за Іловайськ, Бахмутку, Дебальцеве, Щастя, Станицю Луганську та Мар'їнку.

До повномасштабки були готові

92-гу часто називають оборонцями Харкова. Під час російського вторгнення 2022 року бригада одна з перших взялася захищати місто. У перші дні повномасштабки обороняла Харків на Чугуївському напрямку. Російське повномасштабне вторгнення для бригади не стало несподіванкою. До наступу бійці готувалися не один місяць, імітували розгортання сил ЗСУ та підвищували рівень підготовки своїх армійців. Утім, 24 лютого 2022-го все було як в кіно. Суцільний хаос, паніка та невідомість.

"Ми були готові. Нам тільки потрібно було дати команду і вогонь, і ми були готові працювати. Тому, коли пішла перша ракета, прийшло усвідомлення, що назад шляху немає, і що вже все почалося, і це незворотньо і життя вже ніколи не буде таким, як до цієї ракети", – згадує військовослужбовець 92-ї ОШБР "Пульс".

Хлопці зізнаються, рятувало одне – росіяни були певні, що в Харкові їх чекають із квітами. Тож часто їхня логістика була згубною, вони втрачали техніку, бракувало пального та БК. Українські військові завдавали ударів ворогу, вступати в бої та ускладнювали просування російських колон, як могли.

Визволяли Харківщину

Наступним етапом для бригади під час повномасштабки став Слобожанський контрнаступ, бої за Балаклію та Куп'янськ. Село Малу Рогань бійці визволили силами однієї роти. Українські військові на той момент не планували штурму та зачистки, а мали лише здійснити розвідку.

Перепочити після тяжкого контрнаступу в бійців бригади не було можливості. Далі змінювалися позиція за позицією, місто за містом, штурм за штурмом. Після успішного визволення населених пунктів на Харківщині 92-га почала рухатися в бік Луганської області. Бійці закріпилися за 10 км до Сватового.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій

"Я тоді тільки після навчання приїхав туди. І буквально через тиждень я пішов на свій перший вихід. Це запам'яталося. Тоді працювало все, що було в них. І тоді ми штурм відбили, ну, все добре, зараз тут сиджу живий", – пригадує командир роти 92-ї ОШБР "Червоний".

Тяжкі бої на Донеччині

У березні 92-гу перекинули на Бахмутський напрямок. Тоді це був один із найтяжчих напрямків на фронті. Там горіло, стріляло, вибухало. Ворог буквально стирав місто та його околиці з лиця землі. Там бійці вперше зустрілися з "вагнерівцями". Воювати було непросто. Окупанти сунули пачками. Постійно працювали ворожі дрони та артилерія. Найбільше бійцям запам'яталися бої за Кліщіївку та Андріївку. Наші буквально вигризали ці населені пункти з пащі окупанта.

Після виснажливої Донеччини 92-га повернулася на свою Батьківщину. Тоді ворог розпочав активний наступ на півночі Харківської області.

Мотивація воювати

92-га окрема штурмова – одна із найвідоміших у ЗСУ. І своє ім'я вона прописала в тяжких боях за наші землі. У найтяжчий для України час з охочих воювати в її лавах вишикувалися черги.

"Найтяжче для мене – це невизначеність. Коли не розумієш, не можеш нічого запланувати. Ну, грубо кажучи, сам собі не належиш. Мені, наприклад, важко, що я не бачу, як ростуть мої діти. От за що ненавиджу росіян. Вони вкрали в мене дитинство моїх дітей", – зізнається "Пульс".

Дивіться також: Безстрашна еліта: бригада "Лють", ОЗСП "Омега" НГУ та батальйон "К2" – "Легендарні воїни"