Жертв політичних репресій вшанували у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили". За різними підрахунками, у лісі на околиці Києва поховані від 20 до 100 тисяч людей. Жертв тоталітарного режиму сюди звозили у період від 1937-го до 1941-го року. Десятиліттями про це місце масових поховань ніхто не знав. І лише наприкінці 80-х завдяки українським культурним діячам та активістам радянська влада визнала цей злочин. Більше знає журналіст "5 каналу" Людмила Голоднік.
Щоби вклонитися цій сосні в биківнянському лісі Володимир Онучак подолав сотню кілометрів. На дереві світлина його батька – Дениса Онучака. Його забрали, коли синові було лише три місяці. Про те, що десь тут на понад 5 гектарах лісу похований його тато, Володимир Онучак довідався з цієї книги, виданої наприкінці 90-х.
Чоловік каже: "Онучак – ось це ось батько мій. Сказали, хто приїде з дітьми, то дозволять зустріч. Приїхали ми в Білу Церкву. Мати побачила його і мене ж держить на руках і гукає: "Денисе!" Він голову повернув. Його пльоткою увірвали і на цьому діло кончилося".
У биківнянському лісі свій останній спочинок знайшли від двадцяти до ста тисяч розстріляних і закатованих людей. Утім, за даними інституту національної пам'яті, нині відомі імена до п'ятнадцяти тисяч жертв сталінських репресій.
Сергієві Сидоренку знайти прадіда допомогли документи з архіву НКВС, які частково оприлюднила СБУ. "Це справа на мого прадіда – Ковкрака Олександра Йосиповича. Початок був 10 червня 1938 року і закінчили 25 того ж самого місяця. Зайшли в хату, забрали. І потім його вже ніхто не бачив".
З деякими документами і фото з українських архівів змогли ознайомитися і відвідувачі заповідника. Для них відкрили виставку про червоний терор в Україні.
Учасниця церемонії Лідія Булах каже: "У мене тут немає нікого рідних. Ну просто я в шоці, що стільки інтелігенції знищили. Я в перший раз тут".
За легендою НКВС, на території спецділянки від 1937-го до 1941-го року розташовувався артилерійський склад. Чи не щоночі сюди привозили тіла жертв політичних репресій. Відповідь на ці трагічні сторінки історії – декомунізація, що триває в Україні протягом останніх трьох років, заявив Президент під час виступу.
"І ось чому очистилася карта України від імен її катів і душегубів. І закон про заборону "георгіївських стрічок" я теж підпишу щойно він надійде до мене з Верховної Ради. Це символіка-символ агресії проти України 2014-2017 років", – наголосив Порошенко.
Після покладання квітів до братських могил, відбувся молебень. Серед похованих у биківнянському лісі представники більш як тридцяти національностей. Їхню пам'ять присутні вшановували хвилиною мовчання.
Людмила Голоднік, Орест Пона та Олексій Іванчинков, "5 канал"