19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України, головний елемент великого Державного Герба.
Занурмося в історію походження цього символу та з'ясуймо багато інших цікавих і маловідомих фактів.
Золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX ст.
- Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
- У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність з історичним минулим України.
- У ХХ ст. Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як "націоналістичний знак". Використання Тризуба в СРСР заборонялося, "винуватців" жорстоко карали.
- Відновивши незалежність у 1991 р. та обравши Тризуб Державним Гербом, Україна тим самим зберегла традиції Української Народної Республіки.
- Російська агресія в Криму і на сході України 2014 року розпочалася зі знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
- Тризуб об'єднує українських патріотів, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України.
- Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв'язок із Батьківщиною.
Чому Тризуб?
Найдревніше зображення Тризуба, яке віднайшли археологи, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40-ка його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім'я перемоги життя над смертю...
Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.
У Київській Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав власну емблему (наприклад, попередники князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів.
Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича, який запровадив у нашій країні християнство. Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.
Протягом століть на землях Русі було поширене зображення тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV ст. входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, у Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, у Луцьку – святим Миколаєм, у Львові – левом.
Цікавий факт: у головному храмі католицького світу – соборі святого Петра у Ватикані – є вівтар святого Еразма. Він прикрашений мозаїчними зображеннями св. князя Володимира, св. княгині Ольги та символу державності України (зображення українського герба – Тризуба). Вівтар розташований за статуєю святого Петра і є особливим місцем, де відбувається таїнство сповіді.
Військо Запорозьке
У XІV ст. почали з'являтися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак із мушкетом (інша назва "лицар із самопалом"). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – І пол. XVII ст. Від кінця XVII ст. традиційний герб використовували як Городове, так і Низове Військо Запорозьке, щоправда "низовики" додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.
Українська Народна Республіка
У молодій республіці тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату, якою скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського.
Із проголошенням УНР у листопаді 1917 року питання державного герба стало особливо актуальним. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об'єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як "символ творчої мирної праці", навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проєктів, але обрала Тризуб.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім "зубом" у 8-кутній рамці з'явився на перших грошах, які випустила Українська Народна Республіка. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.
Там 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб УНР. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць, 22 березня, Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.
Із протоколу засідання Малої Ради:
"25 лютого 1918 року, місто Коростень
У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: "Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого".
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проєкти герба та печатки, які підготував Георгій Нарбут, але вони так і залишилися незатвердженими.
За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проєкту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.
У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу
Його використовував уряд УНР в еміграції та різні політичні організації, зокрема на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба.
Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. У зв'язку з проголошенням Акту відновлення Української Держави похідним групам видали інструкції "Боротьба й діяльність ОУН під час війни" із зобов'язанням вивішувати Тризуби, національні й організаційні прапори на всіх "видних місцях" (будівлях держустанов).
Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках – а також ременях. На них кріпили Тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із Тризубом.
У СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму.
У 1960–1980 рр. КДБ не раз займалося справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із Тризубом і написом "Ще не вмерла Україна, і слава і воля" – був вивішений на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – у телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидове на Львівщині.
Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України.
Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Тепер остаточно. І ніхто чужий більше не матиме права диктувати українцям свою волю.
За інформацією Українського інституту національної пам'яті
Читайте також: За що стратили Сократа: хроніки найгучнішого суду, який тривав лише один день
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.