Перетасувати колоду чиновників і управлінців, які не виправдали довіри Кремля, гарантувати потрібні результати на виборах у Держдуму і збити рівень соціальної напруги в Криму, який замість золотих гір отримав захмарні ціни, згортання свобод і розбиті дороги. Саме такі цілі переслідувала Москва, неочікувано позбавивши Крим особливого статусу і приєднавши його до більшої одиниці – Південного федерального округу. У цьому переконаний кримський політолог Михайло Шульц (ім'я експерта змінено з міркувань безпеки – 5.ua).
"Ліквідація Кримського федерального округу, до якого входили "республіка Крим" і "місто федерального значення Севастополь", по суті, символічно підводить своєрідну риску під перехідним періодом "повернення Криму до рідної гавані". Сам по собі цей крок маркує важливий історичний етап – "перетравлювання кримського бутерброду". Тобто символічно ця дія означає, що Крим повністю інтегровано до складу Росії, і з точки зору російського керівництва, воно має право вже не дивлячись на жодні умовності, на будь-чию реакцію, робити з Кримом будь-які маніпуляції: "мої меблі, де хочу, там і ставлю, хоч, у коридорі, хоч у кімнаті", – вважає аналітик. Тепер, з точки зору Кремля, невдоволення мас новими реаліями має попросту обнулитися. Адже на заміну "перехідному періоду, який треба перетерпіти", розпочинається новий етап – вже власне "життя у російському регіоні".
А відтак, до Криму і Севастополя прийдуть нові обличчя, які певний час ще матимуть кредит довіри проросійського населення і пояснюватимуть провали "спадком попередників".
"Щоби аналізувати причини, передумови і наслідки, треба чітко уявляти устрій Росії. Федеральні округи насправді не є частинами адміністративно-територіального устрою. Це – кластери регіонів, об'єднані під представника президента у федеральному окрузі, що призначається особисто Путіним і курирує безпосередньо ці регіони. Відповідно, тут слід звернути увагу на фігуру повпреда (повноважного представника президента – 5.ua). Ця фігура носить характер, прямо пов'язаний з особистістю, яка на посаді, адже жодних конституційних повноважень у повпреда немає. Відповідно, якщо повпред сам по собі – сильна особистість, то вона відіграє велику роль у федеральному окрузі. Якщо ж повпред – фігура прохідна, то в принципі такий керівник округу є фігурою декоративною", – пояснює Михайло Шульц. На його думку, з точки зору управління у Криму мало що зміниться, адже повпред Олег Белавенцев, якого відправили на аналогічну посаду на Північному Кавказі, не мав сильного впливу на місцеву політику, хоча й представляв так звану "військову команду" – групу впливу, близьку до російського міністра оборони Сергія Шойгу.
"Його особиста роль була невелика – для цього чиновника це було почесне, але маловпливове призначення. Белавенцев представляв групу яструбів, які у принципі бачили своєю метою створення "Великої Новоросії" – від Дністра до Дону. Тому вихід Белавенцева з регіону, знову ж таки, символічний. Він означає, що проект "Великої Новоросії" на сьогоднішній день закритий", – переконує експерт. На думку Шульца, ліквідація "Кримського федерального округу" може навіть навпаки стати вигідною для кримських "еліт". Адже тепер вони не будуть під постійним безпосереднім наглядом Кремля і матимуть поле для маневру та реалізації власних бізнес-інтересів. До того ж, за останні два роки після розриву економічних зв'язків з Україною увесь тягар забезпечення Криму товарами, продуктами і навіть електроенергією уже взяв на себе Південний округ Росії, до складу якого, зокрема, входить найближчий до півострова Краснодарський край.
І якщо перепідпорядкування Криму, ймовірно, поглибить економічні і політичні зв'язки із Півднем Росії, то розрив з Україною зробить ще глибшим, побоюються правозахисники. Так, у заяві Кримської правозахисної групи йдеться: "Скоріше за все, у рамках реалізації указу будуть відбуватися серйозні кадрові зміни, в результаті яких до Криму приїде "керувати" ще більше чиновників з різних регіонів Росії. Для них невідомі особливості і специфіка Криму, місцеві проблеми для них чужі. Оскільки з Кримом вони жодним чином не пов'язані, то їм буде набагато легше ухвалювати рішення, які можуть негативно сказатися на долях багатьох кримчан, наприклад, передача їхньої власності "великим управлінцям", виселення людей з прибережних елітних територій, закриття місцевих підприємств. Кримчанам стане ще важче добиватися рішення будь-якої соціальної проблеми..."
У самому ж Криму побоюються посилення репресій проти нелояльних Росії громадян. Найпершими удар на себе приймуть кримські татари, переконаний заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров. "Якщо зараз сюди надсилатимуть багато чиновників – а вони в принципі вже так роблять – це означає, що місцеві чиновники будуть заміщуватися приїжджими, які не інтегровані в проблеми Криму і не знають цих проблем, а тим більше – не обізнані у кримськотатарському питанні. Тому репресії можуть бути посилені лиш через те, що переважна більшість кримськотатарського народу не ставиться лояльно до Російської федерації і юрисдикції Росії в Криму", – припускає представник Меджлісу, якого нині переслідують "російські правоохоронці", закидаючи йому екстремізм за висловлювання про український Крим і погрожуючи п'ятьма роками позбавлення волі. Ільмі Умєров впевнений – в економічному і політичному житті мало що зміниться після ліквідації "Кримського федерального округу", адже будь-який новий чиновник все-одно лишатиметься ставлеником Кремля, а сам півострів – так і буде на дві третини дотаційним. "Особисто мені байдуже, хто буде керувати Кримом. І якщо ми не визнаємо юрисдикції Росії в Криму, то нам все одно. Зараз ми маємо чекати більшої активності від України. Вона не має забувати про цей регіон. Вона має завжди в усіх своїх контактах у міжнародних організаціях, у контактах з керівниками інших країн, завжди нагадувати про це, вимагати посилення санкцій. При цьому, якщо РФ вважає Крим своєю територією, то вона має нести відповідальність за це не лише в межах одного округу чи окремих людей, але й в масштабах усієї країни. Тому що на сьогоднішній день вони – санкції – точкові, а, значить, не такі болючі", – переконує Умеров.
На думку представника Меджлісу, допомогти Україні у боротьбі за півострів могла б інша зміна статусу – ініційована вже українською владою. "Якщо Україна реалізує своїми рішеннями, змінами, внесеними до Конституції, права корінного кримськотатарського народу на самовизначення, у неї з'явиться більше доводів на міжнародному рівні по поверненню Криму. При цьому в Україні для того, аби змінити статус території, місцевий референдум не передбачений. Передбачений референдум загальноукраїнський. І якщо почнеться процедура внесення змін до Конституції, то не виключено, що потрібно провести і загальний референдум по статусу Криму. Сьогодні півострів закріплений у Конституції як автономне територіальне утворення. А необхідно, щоб була не територіальна, а національна автономія, тобто Кримськотатарська автономна республіка в складі України", – вважає екс-віце-прем'єр українського Криму.
Поки ж у Києві визначатимуться, як використати нові маніпуляції Росіїіз окупованим півостровом, у Криму висадиться чималий десант управлінців-росіян – разом із родинами та кумами. Про персоналії і їхню роль у майбутніх змінах в житті кримчан і севастополців – у наступних "Записках з окупованого Криму".
Леся Кримська Українка для 5.ua
