"Голодного можна купити, а вільного – тільки вбити": що кардинал Любомир Гузар, лідер УГКЦ заповідав українській нації

Любомир Гузар УГКЦ
Любомир Гузар якось сказав, що релігія – це зустріч із Богом, яка може бути лише особистою. 31 травня 2017 року він вирушив у цю подорож, залишивши по собі не лише пам'ять і настанови

Любомир Гузар народився 1933 р. у Львові. Його батьки Ярослав та Ростислава були дуже набожними, тож сім'я раділа, коли Любомир ще у шкільні часи сказав, що хоче стати священиком. У Львові він закінчив народну школу та перший клас гімназії.

Сумна "нагода побачити світ"

Дитинство перестало бути безхмарним у вересні 1939-го – німці почали бомбити Львів.

Як пригадував Гузар пізніше: "Я – дитина війни. Я бачив, як багаті люди в одну мить втрачали все".

НКВС змінилося на Гестапо – і знову поверталися радянські спецслужби. У 1944-му Ярослав Гузар потрапив у списки НКВС на заслання до Сибіру. Тож похапцем зібравши речі, вночі сім'я виїхала до Австрії. 

Життя Любомира Гузара у фотографіях
Життя Любомира Гузара у фотографіяхfacebook.com/olexandr.homenyuk

"То була добра нагода побачити світ", – коментуватиме згодом Любомир нічну втечу.

У Зальцбурзі він продовжив навчання – у гімназії, заснованій емігрантами-професорами. Це була проста школа, де навіть зошит чи хороший олівець було складно знайти.

Любомир написав листа до Малої духовної семінарії у Стемфорді (США) й отримав відповідь із проханням звернутися до них по прибуттю в Америку. Цей переїзд відбувся 1949-го – США і Канада дозволили в'їзд емігрантам, навіть безробітним. Достатньо було запрошення від когось, хто живе у США. Такого листа родині Гузарів надав колишній однокласник Ярослава – і сім'я вирушила за океан. І Любомир вступив до St. Basil College Seminary у Стемфорді.

З 1958-го протягом 11 років він – вчитель і префект у цій семінарії. А за рік до того отримав ліценціат богослов'я та був висвячений на священика у Стемфордській єпархії.

Життя Любомира Гузара у фотографіях
Життя Любомира Гузара у фотографіяхfacebook.com/olexandr.homenyuk

Якось батьки взяли його із собою до оселі "Союзівка" Українського Народного Союзу в Еленвілі. Співдиректором "Союзівки" був знайомий Ярослава Гузара. Любомиру запропонували там роботу – і відтоді він три роки щоп'ятниці виїздив із семінарії до "Союзівки" і в понеділок повертався назад. 1966 р. у "Союзівці" постала парафія, якою теж опікувався молодий Гузар.

У жовтні 1969-го Любомир поїхав до Риму. Після здобуття ступеня "доктор богослов'я" вступив до місцевого монастиря. Перший рік провів як гість, а наступного став "новиком" – молодим монахом монастиря Св. Теодора Студита в муніципалітеті Ґроттаферрата.

Життя Любомира Гузара у фотографіях
Життя Любомира Гузара у фотографіяхfacebook.com/olexandr.homenyuk

"Запасний" єпископ

Патріархом УГКЦ був Йосип Сліпий. Він 18 років провів на засланні в радянських таборах, а 1963 р. оселився в Римі. Патріарх пильно стежив за життям в Україні. І боявся, що КДБ знищить усіх українських єпископів, тож їхнє існування в підпіллі вважав дуже важливим.

Йосип Сліпий
Йосип СліпийГалІнфо

2 квітня 1977 р. Верховний Архієпископ Йосип Сліпий запропонував кільком священнослужителям стати "запасними" єпископами. Він зробив це потайки, без згоди Папи – хоча кандидати на висвячення в єпископи повинні отримати на це згоду від Папи.

Але Йосип навіть не намагався здобути згоду, мовляв, "Ватикан – це бюрократія. Там мало що можна втримати в таємниці". Йому було важливо, аби наявність "запасних єпископів" була саме таємною.

Кир Йосип Сліпий
Кир Йосип Сліпийsnip.net.ua

Але таємниця розкрилася, коли один із висвячених єпископів, Степан Чміль, захворів і помер. Під час похорону Йосип Сліпий почав вживати "архиєрей". Зчинився великий скандал.

Підтвердження єпископства Гузару довелось чекати 19 років. Увесь цей час Блаженніший не діяв як єпископ і не побивався через це. Лише новий Папа Іван Павло ІІ зрозумів мотив Йосипа Сліпого й підтвердив висвячення Любомира Гузара на єпископа.

Життя Любомира Гузара у фотографіях
Життя Любомира Гузара у фотографіяхfacebook.com/olexandr.homenyuk

"Я не мав охоти бути єпископом. Але тоді собі сказав, що я став монахом. А в чернецтві послух – дуже важлива частина життя. Блаженійший пропонує – як можна не прийняти?!.." – розповідав Гузар.

У 1978 р. патріарх Йосип призначає єпископа Гузара архімандритом монастиря Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо біля Рима, а також відповідальним за Студитські монастирі за межами України.

Повернення на Батьківщину і звання кардинала

До України Любомир Гузар повернувся аж 1993 року.

Життя Любомира Гузара у фотографіях
Життя Любомира Гузара у фотографіяхfacebook.com/olexandr.homenyuk

Він не охоче згадував часи, прожиті далеко від України. Казав: люди були вимушені вивозити сім'ї, покидати рідну землю, аби не опинитись у стінах НКВС-КДБ.

Після закінчення Другої світової емігранти сподівались, що Америка і члени Альянсу виступлять проти СРСР, згадував епископ. У перші роки на Великдень чи Різдво всі віталися так: "Дай Боже, на другий рік зустрітися у Львові, в Києві чи ще де". Але з часом надії танули.

Аби зберегтися на чужині, сім'ї говорили вдома виключно українською. Навіть поліглот Гузар, який вільно володів англійською, італійською, німецькою, польською, в Україні чемно просив повторити запитання українською, а не російською.

"Я 46 років жив поза Україною. Там було добре, спокійно. Але на чужині ви завжди залишаєтеся громадянином другого класу. Цілком інакше пройтися вулицями міст, сіл в Україні, чим жити у Нью-Йорку чи Римі", – розповідав він по поверненні на Батьківщину.

1996 р. Гузара обрали помічником глави УГКЦ Мирослава-Івана Любачівського, бо здоров'я останнього було слабким. 14 грудня 2001 р. кардинал Любачівський помер – і Синод обрав Любомира Гузара Верховним Архиєпископом Львівським та главою Української греко-католицької церкви.

Життя Любомира Гузара у фотографіях
Життя Любомира Гузара у фотографіяхfacebook.com/olexandr.homenyuk

Спершу центром УГКЦ був Львів, але голова вирішив, що загальноукраїнська церква повинна мати центр у Києві – і 21 серпня 2005-го переніс осідок до столиці.

Що таке незалежна Українська церква?

Найважливіше для церкви – бути церквою у її первісному значенні – проповідувати Євангеліє та служити людям. Нагромаджуючи багатства, вона перестає бути церквою, а перетворюється на міністерство, вважав кардинал.

У перші роки незалежності України церкву спробували "приборкати". Під час акції "Україна без Кучми" від Держкомрелігії прийшов лист на ім'я чергового головуючого у Всеукраїнській Раді церков. У листі мовилося, що "вся влада від Бога, протестувати проти неї не можна, не виходьте на вулиці". Ця рада об'єднувала найбільші релігійні організації країни – православних, католиків, мусульман, юдеїв... Її вплив був чималий.

"Усі кинулись підписувати того листа, і лише Гузар відмовився це робити. Це був переломний момент. Відтоді ВРЦ стала самодостатньою і самостійною, а церква почала сприйматись не як щось, куди можна скинути документ, а як партнер", – пригадував отець Ігор Яців.

Любомир Гузар
Любомир ГузарFacebook / Петро Порошенко

Гузар керував УГКЦ понад 9 років, аж поки 2011-го Папа Бенедикт XVI прийняв його відставку. Але на пресконференції з цього приводу він пожартував: "Я ще не вимурував піч, де міг би посидіти як старий чоловік".

1 грудня 2011 р. Гузар узявся за створення "Ініціативи першого грудня", яка об'єднала інтелектуальних та моральних авторитетів нації. Останні роки життя він був активним її учасником, майже не пропускаючи засідань групи.

До останніх днів Любомир Гузар мешкав у семінарії в селі Княжичі біля Києва. Туди щодня приїздили різні люди, щоб порадитись або просто послухати його. Земний шлях глави УГКЦ і духовного провідника української нації закінчився 31 травня 2017 року.

Гузар
Гузарzik.ua

Мудрі слова Любомира Гузара – для дня сьогоднішнього і завтрашнього

  • Група людей, яких ми називаємо владою – це особи, яким народ щось доручив. Але вони не абсолютні носії влади, а тільки покликані виконувати волю народу.
  • Ми маємо щось тільки тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого. Будемо пропащими, якщо думатимемо тільки про задоволення власних потреб.
  • Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Тому що голодного можна купити, а вільного – тільки вбити.
  • Серед нас дуже багато хороших людей. Але мало бути хорошим – треба робити добро. Якщо хочете жити в нормальній державі, передати її дітям і онукам – давайте робити добро.
  • Релігія – це не знання про Бога. Релігія – це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особистою.
  • Ви дуже сильні, якщо хочете добра, якщо об'єднуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.
  • Еліта – це не просто люди, які вміють побачити проблему і швидко знайти рішення. Це люди, які вміють заглядати далеко вперед... Треба дивитися далі, значно далі вперед, щоб розуміти наслідки своїх рішень. Той, хто дивиться далеко, перш за все зберігає головне – людську гідність.
Любомир Гузар
Любомир Гузарфото UA:Перший
  • Багато хто думає, що мир – це відсутність війни. Але мир – це щось більше. Мир – це ще й хороші відносини між людьми, коли ми не брешемо одне одному, не шукаємо вигоди, не хочемо зла. Мир треба приносити щодня.
  • Я скажу, чого нам не вистачає. У нас безліч політиків... Політики є, а державних мужів – немає. Не видно де Голля, Гаспері, Шуманів. Їх немає. І не тільки в нас. Великих особистостей, мислителів сьогодні не видно в усьому світі.
  • Проблема Інтернету в тому, що ми не можемо визначити, що це – інформація або формація? Навіть діти володіють великою кількістю інформації, знають те, про що я в дитинстві навіть не здогадувався. Але вони не знають, що з цим усім робити.
  • Ми повинні вчити наших людей не підтримувати корупцію. Я сміюся, коли чую про великі державні програми, про законодавчу боротьбу з корупцією. Що таке корупція? Це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба лише виховувати.
  • Єдність – це теж дар Божий. Мені здається, що всі хочуть його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче змінюватися, мовляв, "нехай весь світ зміниться, але не змушуйте змінюватися мене".
  • Якщо знайдеться достатня кількість людей, чия віра в свободу виявиться справжньою і твердою, – віра ця неодмінно відгукнеться в серцях багатьох тих, кому будувати Україну майбутнього.

За матеріалами "Української правди" та відкритих джерел

Читайте також: Як німецький пілот-аматор обвів навколо пальця "найпередовішу" систему протиповітряної оборони СРСР

Попередній матеріал
Від скіфського святилища – до вивчення космосу: фантастична історія найстарішої астрономічної обсерваторії України
Наступний матеріал
"Ріку від трупів чистили цілий рік": як кримський хан спалив Москву, кинуту Іваном Грозним напризволяще
Loading...