Від скіфського святилища – до вивчення космосу: фантастична історія найстарішої астрономічної обсерваторії України

Миколаївська астрономічна обсерваторія nao.nikolaev.ua
Миколаїв. 27 травня 1821 року – саме тоді почала свою роботу обсерваторія, яка плідно працює і досі. У її стінах усе: від унікальних 400-річних книг і давніх пристроїв – до сучасних технологій, які дозволяють активно співпрацювати з Minor Planet Center (США). До речі, Миколаївську астрономічну обсерваторію включено до попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України
  • Миколаївська астрономічна обсерваторія заснована 1821 р. адміралом Олексієм Грейгом як морська. Цікаво, що ще до того, як у Миколаєві з'явилася стаціонарна обсерваторія, над своєю резиденцією (Палацом адміралів) Грейг обладнав легку споруду – бельведер, де проводилися астрономічні дослідження. Там було встановлено і телескоп.
Колишня резиденція адміралів Чорноморського флоту (тепер - Музей суднобудування), Миколаїв
Колишня резиденція адміралів Чорноморського флоту (тепер - Музей суднобудування), МиколаївВікіпедія
  • Місцем для будівництва обсерваторії була обрана вершина Спаського кургану – найвищий пагорб м. Миколаєва (52 м). До речі, колись на цьому місці знаходилося святилище скіфів, влаштоване в честь богів. Співпадіння чи ні, але саме на місці, де зберігається колекція унікальних старовинних годинників і телескопів, кочовики, можливо, здіймали руки до неба в молитвах – їхнім інструментом пізнання невідомого були ритуали. Тепер на тому ж місці – потужні телескопи.

  • Першими завданнями обсерваторії були вимірювання точного часу для Чорноморського флоту, складання морехідних карт (у ХІХ ст. створити більш-менш точну карту можна було лише з використанням астрономічних спостережень) і навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. У відкритому морі нема орієнтирів, тому кораблі визначають місце знаходження за допомогою приладів – секстантів.

"У ті часи напрям руху визначався за компасом, а час – за морським хронометром. Перед виходом кожного корабля в море його хронометри приносили до обсерваторії і за маятниковим годинником виставляли високоточний час", – пояснив директор обсерваторії Олександр Шульга.

Експонати Миколаївської обсерваторії
Експонати Миколаївської обсерваторіїsunkissed.com.ua
  • Першим директором обсерваторії став Карл Кнорре (1801-1883), якому на той момент не було і 20 років. Він відомий в історії астрономії як автор 5-го листа зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої були відкриті астероїди Астрея і Флора. К. Кнорре пробув на своїй посаді цілих 50 років.
Астрея і Флора (моделі)
Астрея і Флора (моделі)Вікіпедія
  • Астрономічні дослідження в обсерваторії продовжив другий директор Іван Кортацці (1837-1903). Він отримав каталог положень зірок, згодом названий "Миколаївська зона". 
  • В обсерваторії збереглися високоточні маятникові годинники, які колись служили еталоном часу. Їх точність – 1/10 мілісекунди. Вони реагують на різні види коливань земної поверхні на відстані до 10 тис. км на схід і захід та добре підходять для реєстрації землетрусів. Також можуть використовуватися як їх передвісники.
Експонати Миколаївської обсерваторії
Експонати Миколаївської обсерваторіїsunkissed.com.ua

"Коливання маятника починають змінюватися приблизно за 10 сек. до настання землетрусу. Цього замало, щоб вжити кардинальних заходів, але це, наприклад, дає змогу вчасно почати глушити атомний реактор. Наразі наші вчені працюють над цією темою", – розповів Олександр Шульга.

Старовинні годинники, Миколаївська обсерваторія
Старовинні годинники, Миколаївська обсерваторіяkotygoroshko.mk.ua
  • З часом імперія вирішила, що забезпеченням навігації та вимірюванням високоточного часу Миколаївська обсерваторія не займатиметься. Тож 1912-1991 рр. заклад переважно поширював систему Пулковських (РСФРР) абсолютних зоряних каталогів на південне небо і спостерігав за Сонцем і Сонячною системою.

1913 р. до Миколаєва з Пулковської обсерваторії привезли Вертикальне коло Репсольда для спостереження за зірками. Пристрій замовили 1897 р. у фірмі братів Репсольдів у Гамбурзі. 1899 р. він почав використовуватися в Одесі, а за 15 років – у Миколаєві. Спостереження на колі проводилися до 1985 р. На ньому було отримано 5 абсолютних каталогів відміни зірок.

Вертикальне коло Репсольда, 1919 р., Миколаїв
Вертикальне коло Репсольда, 1919 р., Миколаївnao.nikolaev.ua

У 1931 р. в МАО створили високоточну Службу часу, яка брала участь у національних та міжнародних програмах із визначення точного часу.

Технології оновлювалися рідко. Наприклад, Меридіанне коло Репсольда, яке в Миколаїв із Пулкова перевезли 1955 р. і час від часу оновлювали, протягом 40 років використовувалося у наглядових програмах. 

Меридіанне коло Репсольда було замовлене в Гамбурзі 1834 р. для Пулковської обсерваторії. Починаючи з 1840 р., на ньому виконували регулярні спостереження. Інструмент сильно постраждав під час Другої світової. За більш ніж 40 років у Миколаївській обсерваторії на ньому було отримано 9 різних каталогів положень зірок. Нині пристрій зберігається в музеї обсерваторії.

Меридіанне коло Репсольда, Миколаїв, 1955 р.
Меридіанне коло Репсольда, Миколаїв, 1955 р.nao.nikolaev.ua

1961 р. з Пулкова до Миколаєва привезли зонний астрограф фірми "Карл Цейс" – обсерваторія активно зайнялася фотографічною астрометрією. Миколаївські фотоспостереження тіл Сонячної системи вважалися одними з найточніших у світі.  

  • 1992 р. Миколаївська астрономічна обсерваторія нарешті стала самостійною установою, а 2002 р. отримала статус науково-дослідного інституту.
  • 1995 р. в МАО створений і введений у дію автоматичний телескоп "Аксіальне меридіанне коло". Його включено до списку об'єктів, які є національним надбанням України.
Аксіальне меридіанне коло, Миколаївська обсерваторія
Аксіальне меридіанне коло, Миколаївська обсерваторіяnao.nikolaev.ua
  • 2009 р. створено перший в Україні мобільний телескоп "Мобітел", що складається з чотирьох самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ-камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу.
  • Нині науковці обсерваторії займаються створенням каталогів положень та власних рухів зірок і зоряних підсистем Галактики, вивчають динаміку тіл Сонячної системи, досліджують орбітальні параметри об'єктів навколоземного простору, займаються підтримкою астрономічних досліджень та астрономічного приладобудування.

"З основних напрямків нашої роботи можна виділити такі: дослідження малих тіл Сонячної системи, штучних космічних об'єктів, зоряних скупчень та систематизація й використання інформації, накопиченої за 50 років на фотопластинках (а таких зібралося аж 9 тисяч – ред.). Діяльність обсерваторії пов'язана з астрометрією – вимірюванням координат об'єктів на небесній сфері. Наприклад, космічний корабель або інший об'єкт летить на якусь планету і має потрапити саме туди, а не деінде. Наше завдання – визначити точне положення планети для забезпечення обчислення точної траєкторії польоту з урахуванням найменших нюансів", – пояснив директор установи Олександр Шульга.

federalspace.ru

Це вражає, але перші дослідження миколаївських астрономів у цій сфері датуються ще 1913 роком. Тоді миколаївці працювали над забезпеченням уточнення орбіт космічних зондів, щоб ті змогли потрапити на Венеру та інші планети.

"Щоби потрапити на Венеру, треба було провести дуже точні розрахунки, для яких і використовувались спостереження миколаївських астрономів протягом десятків років. В іншому випадку – або палива могло не вистачити, або можна було пролетіти повз планету. На сьогодні вже є більш високоточне обладнання для цих вимірювань. Але свого часу це були унікальні дослідження", – сказав Шульга.

Експонати Миколаївської обсерваторії
Експонати Миколаївської обсерваторіїsunkissed.com.ua
  • Усі спостереження миколаївських астрономів розміщені в базі даних Української віртуальної обсерваторії, вони доступні для кожного, хто цікавиться цією темою.
  • Спостереження миколаївських астрономів спільно з іншими обсерваторіями допомагають побачити, як за останні 100 років змінилися знання про орбіти астероїдів. Велика їх кількість є у т. зв. головному поясі астероїдів між Юпітером і Марсом. Якщо великі астероїди давно відкриті, то відкриття нових маленьких трапляються досить часто.
Сонячна система
Сонячна системаsites.google

"За останніх 10 років співробітники МАО отримали більше як 7000 положень майже 400 таких небесних тіл. Коли вони наближаються до Землі на відстань 0,05 астрономічної одиниці (7,5 млн км) або ближче, це може бути небезпечно. Серед них є чимало т. зв. декаметрових (величиною майже 10 м), які можуть завдати чималої локальної шкоди, якщо зіткнуться із Землею. Якщо на Землю впаде астероїд, розміром 1 км, удар матиме наслідки, співмірні з ядерною війною, а при падінні астероїда, діаметром понад 10 км, життя на Землі може зникнути. Але теоретична загроза того, що це станеться – 1 випадок на 100 млн років", – каже кандидат фізико-математичних наук Юрій Процюк.

Миколаївська обсерваторія
Миколаївська обсерваторіяnao.nikolaev.ua
  • У визначенні орбіт об'єктів, які можуть становити загрозу Землі, миколаївські астрономи – на провідних позиціях у світі. У США є Міжнародний центр малих планет (Minor Planet Center), який збирає інформацію про спостереження малих тіл Сонячної системи, зокрема потенційно небезпечних об'єктів. Свої дані туди надсилають майже 2000 обсерваторій та спостерігачів з усього світу. І тільки 7 мають індекс "h" (high), тобто високоточний, одна з них – Миколаївська обсерваторія.
Міжнародний центр малих планет (емблема)
Міжнародний центр малих планет (емблема)Minor Planet Center
  • Миколаївську обсерваторію включено до попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України.
  • Головний корпус розташований в оригінальній 200-річній будівлі, площею 400 кв. м. Споруда має особливу конструкцію, оригінальну круглу залу, кладку і навіть стіни, порожні всередині. Ще одна унікальна спадщина – кований паркан такого ж віку. Він пережив дві світові війни, але не встояв під тиском вандалів у 90-ті роки ХХ ст. Зі 110 метрів цілою залишилася тільки половина.
Миколаївська астрономічна обсерваторія
Миколаївська астрономічна обсерваторіяsunkissed.com.ua
  • У музеї закладу зберігається багато унікальних експонатів. Наприклад, колекція високоточних механічних годинників XVIII-XX ст. виготовлених англійськими, голландськими, німецькими та вітчизняними майстрами. Зокрема, механічний астрономічний годинник, який майже 150 років слугував для спостережень в обсерваторії.
Експонати Миколаївської обсерваторії
Експонати Миколаївської обсерваторіїsunkissed.com.ua

Цінним є і пасажний інструмент "Бамберг 6353" поч. ХХ ст., який використовували в роботі служби часу, і переносний вертикальний круг фірми Репсольда 1868 року випуску, придбаний другим директором І. Кортацці для визначення довгот і широт пунктів Причорномор'я. Колекція астрономо-геодезичних і навігаційних приладів XVIII-ХІХ ст.: секстант Negretti & Zambra, поліметрія Ламбрехт, морський компас, еталон метра Форте (бл. 1830 р.) тощо.

  • А в бібліотеці – 70-тисячне зібрання давніх книг, найстарішим із яких понад 400 років.

За матеріалами Миколаївської астрономічної обсерваторії та видання "Укрінформ"

Читайте також: Селян – у Сибір на каторгу, а їхнє майно – розікрали: обличчя "радянського будівництва" на Західній Україні

Попередній матеріал
Селян – у Сибір на каторгу, а їхнє майно – розікрали: обличчя "радянського будівництва" на Західній Україні
Наступний матеріал
"Голодного можна купити, а вільного – тільки вбити": що кардинал Любомир Гузар, лідер УГКЦ заповідав українській нації
Loading...