Розпочалося з кількох десятків людей у Чернівцях, а за 15 років виросло до світових масштабів у понад ста країнах світу. Всесвітній день вишиванки народився у 2006 році, з ініціативи студентів та викладачів, а нині – про нього знають, чують і головне – одягають. Одягають вишивані строї – сорочки, сукні, намітки та плахти. Про історію Всесвітнього дня вишиванки та його сучасність дізнавалася журналістка "5 каналу" Олена Рибінська.
"Ми хочемо щоб це був робочий день, посеред тижня, бо в цьому основна суть – вишиванка не заради параду, не задля особливої події, а кожен день, як органічна частина нашого життя", – казала в 2006 році засновниця свята Леся Воронюк.
Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Протягом наступних років вишиваною ставала вся Україна, згодом – почала долучатися українська діаспора по всьому світу та прихильники нашої культури. Нині всесвітнє свято відзначається кожного третього четверга травня.
На фоні автентична музика, гра на старовинних інструментах, дівчата у висохлих ріках та довкола поліетилен.
"Захват, а з іншого боку – відповідальність за те, щоби справді запропонувати якісну концепцію наповнення свята, завжди ейфорія і адреналін, дуже кропітка робота", – розповідає щаслива засновниця Дня вишиванки Леся Воронюк.
Леся Воронюк – письменниця, сценаристка, продюсерка та режисерка. Серед її творінь – документальні стрічки "Спадок нації", "Ткацький шлях" та "Соловей співає". Саме в останній автори порушували тему російської пропаганди, зокрема, що стосується української мови. Той же ворожий чобіт окупантів ступав і на українські вишиванки.
"Вишивата" – це термін, інтегрований в український простір російською пропагандою, і багато інших міфів, що одягати сорочку – це ще нічого не означає, що "какая разніца, на каком язикє", мова не має значення. Щодо одягання політиків – хай одягаються, прекрасний приклад того, як суспільство тисне чи впливає на політиків і вони змушені рахуватися з народною позицією", – каже Леся Воронюк.
Сама Леся вишиваний скарб має з кожного регіону країни – тут і відновлені старовинні сорочки, і більш сучасні. З нагоди 15-річчя свята виставку портретів відомих українців у вишиванках презентували у стінах парламенту.
Старовинна, з бабусиної скрині чи сучасна з магазину – одягайте вишиванку, яка вам до душі, кажуть творці свята. Бо головна ідея – об'єднувати українців та людей світу довкола нашого генетичного коду.
Її сукні важко не помітити в натовпі, а політики та зірки шикуються, аби придбати вишиванку саме в неї. Юлія Магдич каже, після Революції Гідності вишите вбрання здобуло нову хвилю популярності. Тож кілька вишитих сорочок для друзів тоді переросли у продажі українського одягу по всьому світу.
"Мені подобається, що строї, як у нас, у Львові, почали вбирати на Великдень, на Різдво, на хрестини. Раніше одягали сукню яскраву і почувалися некомфортно. А зараз вишиванка відгукується в серці, її комфортно одягати і на сніданок, і офіційний прийом, і весілля", – каже дизайнерка Юлія Магдич.
Всесвітній День вишиванки – свято національної єдності та ідентичності. Люди висловлюють любов та повагу до предків, у часи сучасної російсько-української війни демонструють, що вони українці.
"Раніше було немодно одягати вишиванку, ніби вважалося застарілим атрибутом. А зараз різноманітні вишиванки – і сучасні, і нові, і чим старіша, тим цікавіша історія, і дизайнери гарні колекції роблять", – зазначає співзасновниця всесвітнього Дня вишиванки Оксана Шородок.
"В українців є запит на відродження української історії. Я хочу, щоб український інформаційний простір був наповнений українським інформаційним продуктом", – каже Леся Воронюк.
Олена Рибінська, Євген Сакун, "5 канал"
