Минулого тижня Європарламент заборонив одноразовий пластиковий посуд. Український уряд торік схвалив Національну стратегію управління відходами до 2030 року. Але чи працює вона? Наскільки люди в нашій державі екосвідомі – намагалися дізнатися журналісти "5 каналу".
104 дні без використання поліетилену прожила Маріанна Бойко та її родина. Жінка має кошик, з яким ходить до магазину за покупками. Вдома зберігає продукти переважно в скляному посуді, а для води купила багаторазову пляшку. Не використовуючи поліетилену, Маріанна заощаджує 500 грн щомісяця.
Наголошує: "Треба вибирати ті речі, які мають менше пластику, або взагалі його не мають. І особливо – упакування, відмовлятися від зайвого упакування, тим паче пластикового".
Інша екоактивістка Євгенія Аратовська не погоджується з Маріанною. Дівчина закликає не відмовлятися від поліетилену і разового посуду, а правильно його сортувати та віддавати на перероблення. Адже підприємств, які переробляють пластик в Україні – більш як 40.
Наполягає: "Проблема пластику в тому, що він не потрапляє на переробку. Тобто немає інфраструктури збору, немає контролю за забруднювачами".
Минулого року Кабмін схвалив Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року. Вона передбачає, зокрема, створення 800-сот нових підприємств, які переробляють вторинну сировину та утилізують біовідходи. А вже з початку цього року Україна зобов'язалася сортувати сміття, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.
"Закон України про відходи має відповідати 98-й рамковій директиві Європейського Союзу про відходи. В цій директиві є положення про обов'язкове запровадження збирання принаймні чотирьох ресурсноцінних компонентів відходів домогосподарств. Так вони називаються в директиві. Це папір, скло, пластик і метал", – пояснює начальник управління екобезпеки Міністерства екології Олександр Семенець.
Щороку в Україні люди викидають 800 тис. тонн пластику. Розкладається він щонайменше 200 років. І весь цей час використані пляшки чи інші пластмасові відходи лежать на звалищі та виділяють токсичні речовини. Вироби з пластику бувають марковані й не марковані.
Василь Стадниченко, куратор станції сортування відходів, радить купувати продукти тільки в маркованих упаковках. Акцентує: "Коли пластик недомаркований, важко визначити, в якому режимі його треба переробляти. Якщо його змішувати з іншими пластиками, виходить низькоякісний продукт".
І зауважує – активісти проекту "Україна без сміття" приймають тільки чисту продукцію. Втім вони не тільки приймають відходи, а й вчать правильно з ним поводитися.
24-го жовтня Європарламент підтримав ініціативу Європейської комісії заборонити одноразову пластикову продукцію. Рішення має набути чинності не пізніше 2021 року.
Христина Масик, Василь Дендін, Олексій Іванченков, "5 канал"
На Київщині зайнялось сміттєзвалище – фоторепортаж
