За підсумками Переяславської ради в Москві було укладено міждержавну угоду, яку царська сторона постійно порушувала. Так, московити замість обіцяної військової підтримки козаків у боротьбі з поляками пішли з ними на сепаратне перемир'я, втручалися у внутрішні справи Гетьманщини, посилювали військову присутність на Лівобережжі, підбурювали антигетьманську опозицію до збройних виступів. Через це гетьман Іван Виговський відмовився від союзницьких стосунків з Московією й підписав Гадяцький договір з Польщею.
У вересні 1658 року московський цар Алєксєй Михайлович видав грамоту, якою оголошувалося про початок воєнних дій проти Гетьманщини. Користуючись чварами поміж українців, у 1659 році Росія йде в наступ. 70 днів 4 тисячі козаків боронять місто Конотоп. Війська московитів перевищують їх по кількості в десятки разів. Однак, загін Григорія Гуляницького добряче пошарпав підрозділи князя Олексія Трубецького і змусив зупинитися лісах довкола Конотопа. Це дало час гетьману Івану Виговському зібрати військо і покликати союзників – поляків і кримських татар. Тепер вже війська стали приблизно рівними по кількості.
27 червня козаки пішли в наступ. А вже за два дні 30 тисяч відбірного московського війська козаки заманили в пастку. Все командування агресора було страчено, самому Пожарському довелось відступати і його три дні гнали геть з України до Москви. Утікаючи, царські війська втратили левову частку артилерії, бойові знамена, скарбницю й обоз.
В Конотопській битві Україна відстояла своє право на власний національний шлях. Рік 1659.
Нагадаємо, 1648 року Богдан Хмельницький відправив послів до Кримського хана, аби укласти новий союз – передусім військовий. Так тататрська кіннота стала елітним підрозділом української армії.
