Вид з Чернечої гори
Вид з Чернечої гори 5 канал

"Зрізані дерева, замість ланів широкополих": біля Шевченківського заповідника в Каневі хочуть відкрити піщаний кар'єр

Читайте по-русски
Керівництво заповідника скаржиться, що це підприємство змінить краєвид з Чернечої гори

Піщаний кар'єр перед Тарасовою горою. Біля Канева на Черкащині планують побудувати підприємство, яке назавжди змінить мальовничий краєвид із Чернечої гори. 22 гектари землі віддали в оренду. Там хочуть видобувати пісок, а отже зріжуть усі дерева і розриють котлован. У керівництві Шевченківського заповідника такій новині - обурилися. Кажуть, підприємство спотворить краєвиди, які 160 років були недоторканими. Журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко дізнавалася більше. 

Це Тарасовий обрій – так ще називають краєвид із гори, де похований Кобзар. Його поет описав у своєму "Заповіті". Утім, незабаром – навпроти могили Шевченка туристи бачитимуть не "лани широкополі", а зрізані дерева і котлован.

"Постійно чиєсь ласе око хоче або приватизації лісів, або будівництво, був такий "Енергоінвест", що хотів розширити промзону", – каже директорка Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко.

Ландшафт зміниться, адже на 20-ти гектарах тут побудують кар'єр із видобутку піску. Про це вже повідомили Шевченківському заповіднику.

"Це велика рана на землі – будь-який кар’єр, буде порушений лісовий покров, потрібно буде вирізати дерева, я вам скажу, що цей ліс був посаджений тільки 100 років тому це була пустеля, степ, пам’ятаєте Шевченка, як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого на вкраїні милій", – розповів перший заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий.

Територія, на яку відкривається краєвид із Чернечої гори – належить Липлявській громаді. Саме вона віддала 22 гектари піщаних земель в оренду приватному підприємству.

Але видобувати пісок в охоронній зоні не можна, каже біолог Микола Чорний. На карті світло-зеленим позначено, що орендована ділянка перебуває в цій зоні.

"Це землі сільськогосподарського призначення, тут можна орати, сіяти, випасати худобу, використовувати під сінокоси, тут можна вести сільськогосподарську діяльність, але при цьому не змінюється ландшафт", – вказує провідник науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Микола Чорний.

Але у Липлявській ОТГ хочуть змінити цільове призначення землі на промислове. Аби орендар зміг розгорнути тут видобуток піску. Громада неабияк у цьому зацікавлена, кажуть у сільраді, адже тоді її бюджет щороку зможе отримуватиме майже пів мільйона гривень. Та запевняють, що встановлять межі, аби не зашкодити краєвиду з іншого берега.

В обласному архітектурному бюро переконують, територію заповідника не порушують. Тож і заборонити видобуток – не можна.

У травні проєкт розробки піщаного кар'єру розглядатиме містобудівна рада Черкаської області. Вона і вирішить, чи бути підприємству на березі Дніпра.

У Шевченківському заповіднику проти будь-якого спотворення території Тарасових обріїв, адже це назавжди знищить краєвид, про який митець писав у "Заповіті".

Яна Лимаренко, Вячеслав Ромодан, Черкаська область, "5 канал"

Попередній матеріал
Через критичну ситуацію з COVID-19 в Одесі планують розгорнути мобільний шпиталь
Наступний матеріал
Російську загрозу Україна могла б використати з користю для себе – Жорін
Loading...

Справжній Шевченко. Частина 3 – "Машина часу"

Справжній Шевченко. Частина 2 – "Машина часу"

"Шляхами Кобзаря": у Києві проходить захід дітей з "Пласту" до дня річниці дня народження Тараса Шевченка

Батьківщина Шевченка: який вигляд мало рідне село Кобзаря століття тому – фото

Художник із Вінниччини представив колекцію листівок, присвячених Кобзарю – фотогалерея

"Учітеся, брати мої!": тренери збірних України зачитали вірш Шевченка