Він втратив на війні ногу, але не жагу до життя. У Національному реабілітаційному центрі "Незламні" після тяжкого поранення відновлюється 29-річний боєць батальйону "Вовки Да Вінчі" Василь Гриценко. Своїм стрімким відновленням він дивує фізичних терапевтів та надихає інших пацієнтів центру перемагати свої травми. Як відбувається відновлення бійця – у сюжеті "5 каналу".
Мотивацією та незламним духом військового Василя Гриценка в реабілітаційному центрі захоплюються всі. Василю знадобилося лише три дні, аби встати з колісного крісла, на якому пересувався після ампутації, та опанувати бокс на одній нозі.
"Боксувати на одній нозі, ну не знаю, я просто якось встав навпроти мішка, почав відпрацьовувати, і воно якось само собі пішло. Я не відчуваю особливої різниці, тільки, звичайно, забиваються більше м'язи", – розповідає пацієнт центру "Незламні" Василь Гриценко.
29-річний воїн Василь Гриценко із селища Іванків, що на Київщині. Він – один із засновників молодіжного патріотичного руху "Гонор". Від початку великої війни Василь разом з іншими активістами руху одразу став на захист країни. Згодом потрапили до однойменної штурмової роти у складі батальйону "Вовки Да Вінчі", що нині носить ім’я загиблого комбата Дмитра Коцюбайла.
"Зрозуміли, що це повністю наша людина, і ми хочемо воювати під його началом, і ми оформилися, і почали відразу виконувати його бойові завдання. Він вів себе як командир у будь-якій ситуації, тобто він максимально сильно переживав за свій особовий склад, коли він ішов на завдання, у нього не було абсолютно ніякого мандражу, він був холоднокровний", – каже пацієнт центру "Незламні" Василь Гриценко.
У липні торік, під час штурму ворожих позицій Василь потрапив у засідку та був тяжко поранений. Куля влучила в ліву ногу. Воїн пробув із накладеним турнікетом понад три години.
"Отримав дві чи декілька куль у свій автомат, і намагався перевірити, зремонтувати його, щоб зрозуміти, чи робочий він, під час цього прилетіла куля мені в ногу, я продовжував ремонтувати автомат. Зрозумів, що немає сенсу, вже нічого не зроблю, він поломаний. Подивився на ногу, а там – масивна кровотеча," – згадує пацієнт центру "Незламні" Василь Гриценко.
Евакуювала Василя подруга – керівниця медичної служби Аліна Михайлова. Дорогою до стабпункту медикиня влила Василю пів літра крові.
"Я особисто стежу за його успіхами, я впевнена, для багатьох людей він сьогодні є справжнім наставником, тут не тільки про фізичну сферу, ми говоримо про волю, витривалість, про загартованість. Мене коли питають про наші останні бої вже без командування "Да Вінчі", то це, на мою думку, був найважчий день у житті нашого батальйону. Ми втратили тоді багато воїнів, у нас була важка операція", – розповідає керівниця медичної служби "Ульф" Аліна Михайлова.
Поранену ногу бійцю зберегти не вдалося. У харківській лікарні її довелося ампутувати. Нині у Львівському реабілітаційному Центрі "Незламні" Василь отримав постійний протез та опанував ходьбу.
"Складно керувати процесом через те, що є м'які тканини всередині кістки, цій кістці важко передати рух на протез", – пояснює керівник напрямку протезування центру "Незламні" Назар Багнюк.
Вдома на Василя чекає 4-річний син Олег. Воїн уже не може дочекатися зустрічі. Тож каже, тренуватиметься наполегливіше, аби швидше відновитися та обійняти свого синочка.
Анастасія Ярмоловська, Євген Радіон, Львів, "5 канал"
Читайте також: "Довелось ампутувати ногу": воїн хоче повернутися до лав ЗСУ – як допомогти.
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
