Любов може зцілювати найглибші рани. Історія військового Івана Романа – про незламність духу, віру в життя і силу кохання. Після тяжких втрат він знайшов опору в тій, яка стала для нього всесвітом – дружині Ларисі. Їхня історія доводить: навіть після болю є місце для нового початку. Більше дивіться в матеріалі журналістки "5 каналу" Анастасії Ярмоловської у випуску новин.
Військовий Іван Роман прийшов на післяопераційний огляд. Лікар озвучує оптимістичний вердикт:
"Враховуючи великий об’єм операцій і відшарування тканин, проводимо контрольний огляд передньої черевної стінки. У принципі, тут все добре, можемо рухатися далі – на реабілітацію".
Іван Роман – військовий, який захищає Україну з 2014 року. За цей час він устиг демобілізуватися, але перед повномасштабним вторгненням повернувся на фронт. Служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді, на посаді водія. Майже рік тому ворожий дрон атакував автівку бійця, коли Роман був на бойовому завданні. Військовий зазнав численних поранень.
"Одразу був шок. Незрозуміло, що сталось. Бабах – і темно. Я не знав, що зі мною, наскільки масштабне моє поранення. Але вже тоді пропав зір, бо ударна хвиля припала... Було багато уламків в очах. На лівому оці – випадіння очного яблука. Я вирішив діяти на ходу, вистрибнути з машини. І коли почав лівою рукою шукати, щоб відкрити двері, то зрозумів, що руки вже немає", – поділився військовослужбовець.
Івана евакуювали побратими. Перші дні у лікарні він провів у медикаментозному сні. Коли прийшов до тями, усвідомив масштаби поранень. Чоловіку ампутували ногу.
"Я прокинувся і почав питати лікарів, де я, бо нічого не бачив. Тоді мені здавалося, що я вночі прокидаюся. Але потім виявилося, що зору немає. У мене була істерика, нерозуміння... Мені було дуже важко. По-перше, прийняти втрату руки – я пам’ятав, що її немає. А про ногу я навіть не знав. Питаю жінку: будь ласка, скажи, що там. Але вона не хотіла робити мені боляче", – розповів Іван.
Саме дружина Лариса стала його найбільшою підтримкою. Пара познайомилася під час повномасштабної війни, а згодом побралася. Лариса приїхала до Івана, тільки-но дізналася про поранення. На той час жінка проходила медичну комісію, щоб підписати контракт і поїхати служити в чоловікову бригаду.
"Коли я вперше його побачила в реанімації, було боляче дивитися. Він був, як пташка, весь забитий, а лице – опалене наполовину. Я йому сказала: "Якщо, не дай Боже, щось станеться, я приїду, сама тебе воскрешу і вб’ю, бо я твоя дружина, і маю повне право!". Так і сталося. Я почала говорити: "Слухай, хлопче, кращої зустрічі ти вигадати не міг. Ну, привіт!". І він почав рухатися, відкрив очі", – розповіла дружина військового Лариса Василюк.
Вона не дозволила Івану здатися. Вона підтримувала коханого, коли було найтяжче, і допомагала прийняти себе заново.
"Я сказала: "Слухай, давай так: ми з тобою чоловік і дружина. Не буває так, щоб одному класно, а іншому – ні. Я готова це розділити з тобою, і ми це пройдемо разом". Ми вже 11 місяців разом долаємо ці випробування", – сказала жінка військового.
Саме Лариса стала джерелом натхнення для Івана. Вона допомогла йому знайти нове захоплення – стрільбу з лука. Вона показала кофту, яку розмалювала для чоловіка. На ній – велика мішень зі стрілами.
"Це те, до чого ми йдемо, і нагадування про те, чим ми займаємось. Він дуже погано бачить, але навіть тут є три влучання в десятку. Стріли – це наша мета, до якої ми зараз ідемо. Ми готуємося", – пояснила Лариса.
Іван каже, що це не просто хобі, а справжній виклик, який допомагає йому рухатися вперед. Військовий стріляє зубами із заплющеними очима. Участь у змаганнях додає йому впевненості.
"Цей вид спорту – це натхнення. Я пробую себе на нових дистанціях і постійно вдосконалююсь. Це дає сили і бажання творити, показувати людям, що після поранення життя не закінчується", – наголосив Іван.
У військового частково відновився зір на правому оці. Попереду – протезування і реабілітація.
"До нас він був доставлений із комплексними травмами. Він переніс низку реконструктивних операцій, щоб загоїти рани й зберегти часткову функцію кінцівок. Пацієнт зараз стабільний і практично завершив лікування", – запевнив завідувач відділення хірургії 1-го ТМО м. Львова Гнат Герич.
Медики впевнені, що сила волі Івана та підтримка дружини допоможуть йому повернутися до активного життя.
"Складність у тому, що пацієнт має за плечима довгий шлях лікування, декількох лікарів і лікарень. Буває, що люди в такій ситуації розчаровані, але в очах Івана я бачу, що він готовий завершити цей шлях і вже вставати на протези", – сказав лікар.
Іван із дружиною не лише долають виклики, а й ставлять нові цілі. Разом із тренером чоловік планує створити в Україні категорію для слабкозорих у стрільбі з лука. Він мріє про Паралімпіаду, а Лариса каже, що завжди буде поруч, бо разом вони долають усі труднощі.
Анастасія Ярмоловська, Віталій Довгополий, Львів, "5 канал".
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
