Одна з передових позицій на підступах до окупованого Донецька. Укріплення бойовиків звідси видно неозброєним оком. Безпечно – хіба що всередині укриття.
Для ворожого снайпера з сучасним озброєнням відстань невелика. Тому піхотинці пересуваються між постами виключно окопом. Попри всі заходи безпеки, втрати від снайперського вогню супротивника - постійні. Іноді рятує хіба що везіння.
А це вже Світлодарська дуга. І тут теж постійний ворожий снайперський вогонь.
"Поруч на позиціях снайпер буквально недавно дуже важко поранив військового і досить часто вони тут виходять парами", – каже військовослужбовець з позивним "Воздух"
Затяжні конфлікти, зі сталою лінією фронту так чи інакше переходять у снайперську війну.
"Є окремі снайперські групи російської регулярної армії або спецслужб, які на ротаційній основі можуть працювати на певних ділянках фронту. Це може бути в тому форматі – підвищення навиків кваліфікації росіян. Тобто вони відправляют, як на навчання своїх професійних військових, для того щоб вони підвищували свою кваліфікацію", – розповідає голова правління українського мілітарного центру Тарас Чмут.
Але зараз українській армії є що протиставити російським снайперам. Добре навченого високоточного стрільця. Який не лише влучає в ціль, а й паралельно володіє навичками розвідника, коригувальника, сапера і диверсанта.
Піти на бойове завдання разом із снайперами ми, звичайно, не можемо. Тому, українські стрільці нам показали і розказали все наближено до реальних умов.

Влучний постріл, як з’ясувалося, – це не найголовніше для снайпера. Насправді, йому потрібно спрацювати непомітно. Тому головне - правильно обладнати свою позицію і замаскуватися. Для цього стрільцю потрібно здійснити кілька виходів за нуль. Щоб підготувати, фактично, свій єдиний постріл.
Сидіти годинами і спостерігати за ціллю у різних умовах – рутинна і непроста робота. Без психологічної підготовки не обійтися. Необхідні витримка і сталеві нерви, бо результат роботи залежить від самоконтролю і спокою.
Школа підготовки українських снайперів насамперед проводить психологічний відбір. Проходять його не всі. Снайпери, які стріляють на далеку відстань – це люди з аналітичним розумом. Вміють у голові робити складні розрахунки.
В цілодобовому очікуванні на постріл важлива кожна деталь – положення тіла, тиск на курок, навіть дихання.
Українські снайпери постійно вивчають свого ворога. Росіяни, маючи досвід попередніх воєн, завжди якісно готували стрільців
Від початку російської агресії снайпінг в українській армії почали розвивати системно. Створили школи та розробили доктрини. Методика підготовки українських снайперів максимально наближена до натівських стандартів.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, з Донецької області, "5 канал"