Спільний біль, ворог та жага до свободи. Вони ніколи у житті не планували воювати, але бажання гнати ворога подалі від України – змусило взятися за зброю. Про незламних  бійців, які пережили важкі травми та продовжують рватися в бій, аби здобути перемогу – у сюжеті "5 каналу".

22-річний Олександр тренується, аби привести м'язи в тонус. Ще кілька місяців тому він повірити не міг, що знову встане на ноги. Торік, коли хлопець перебував  у польовому шпиталі на Миколаївщині, туди влучив ворожий касетний снаряд. Один з уламків опинився в його хребті та пошкодив спинномозкові нерви. На тривалий час військового паралізувало.

"Це було під час сну, коли ми спали, я прокинувся від чіткої болі, і від того, що відчуваю запах запеченої крові, я почав себе обшукувати, і було 2 дірки, впав з ліжка випав з палатки і мені вже надали першу домедичну допомогу", – каже військовослужбовець ЗСУ Олександр.

"Засікли тоді 37 вертольотів, вони йшли в сторону Чорнобаївки, нам сказали не знищувати, бо це було пряме самогубство, вони би розвернулася, і почали б посипати нас", – каже військвоослужбовець ЗСУ Олександр.

Олександр бачив багато смертей, але один випадок закарбувався у пам'яті назавжди, коли під час зачистки деокупованої Херсонщини з побратимами знайшли катівню, а там – тіло 12-річної дівчинки .

Сни про війну не полишають і 42-річного Василя Матиса. На початку АТО на Сході, він поміняв роботу викладача біології у Дрогобицькому університеті на однострій. Мріяв здобути перемогу, якби не уламок ворожого снаряда, який застряг у хребті. 

"Я ще в 14-му усвідомлював куди я йду, що мене чекає, що може бути, і чітко усвідомлював, що рано чи пізно станеться така ситуація з пораненням, що вона настане чи загибель. Не можна сказати що я на 100% готовий до цього, але я просто розумію, що таке станеться", – розповідає військовослужбовець 63-ї окремої механізованої бригади Василь Матис.

Василь лікується вже рік. За цей час втратив дуже багато побратимів.

"Якщо припала така доля, скажімо на моє покоління, мені особисто, то я згідний платити цю ціну, але щоб наступні покоління вже цього ніколи не мали, і не знали, і усвідомлювали що таке державність, що таке цінність, і що таке боротися за свою державу", – переконаний військовослужбовець 63-ї окремої механізованої бригади Василь Матис.

Майже повністю відновився після кульового поранення 30-річний Петро. Військовий каже, вороги воюють проти усіх правил. 

"Вони переодягаються в цивільних, і звідки ти знаєш, чи там росіянин, який сидить, чекає, чи то солдат, який розвідку робить. У нас було таке, що вони приходили, казали: рєбята, і зразу в хату, бемм і подвір'я 3 КСП розвалило", – згадує військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Петро Ганзій.

У всіх трьох захисників – ураження спинного мозку, що на тривалий час скувало їхні тіла, але не дух. Реабілітологи кажуть, пацієнти одужують не лише за рахунок медичної допомоги, а завдяки силі духу та непоборній мотивації.

"Якоїсь депресії ,принаймні, ззовні, то я не побачив, хоча безумовно видно, що це все не проходить даремно, воно накладається, але кожен боєць хоче це переживати на одинці", – розповідає головний фізичний терапевт Олег Масний.

Кожен із воїнів мріє якнайшвидше повернутися на фронт,  аби прогнати з рідної землі усіх загарбників. 

Анастасія Ярмоловська, Євген Радіон, Львів, "5 канал"

Читайте також: Арт-лікування: військові проходять реабілітацію за допомогою малювання – сюжет

Як повідомляв 5.UA, у Дніпрі провели унікальну операцію, аби позбавити пацієнта від фантомних болей.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою: 

Рентген, аналіз крові та навіть операції – що відомо про мобільні шпиталі для фронту.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.