Красногорівка перебуває на передовій лінії фронту, її околиці активно прострілює ворог. Попри те, що супротивник постійно порушує оголошене перемир'я - у неділю мешканці відсвяткували 123-й День народження міста. З Донеччини – матеріал Євгенії Китаївої.
Українські військові, які боронять околиці Красногорівки, розповідають: з настанням так званого "хлібного перемир'я" інтенсивність ворожих обстрілів зменшилася. Проте, бійці постійно насторожі, бо ворог тепер б'є зненацька.
"Насторожує ще більше, не знаєш, що буде. Особливо вночі. Прислухаємося, в основному на вушному сидимо там, особливо сегодні – був туман, дуже було важко переглянути що там. Нада слухати просто більше. Теж дуже допомагає, собаки теж допомагають, на будь-який рух гавкають і вже знаємо що, щось може там бути", – розповідає військовослужбовець ЗСУ з позивним "Паня".
"Щодо перемир'я, тут працюють снайпери. Один так настрілює, настрілює, виманює, якщо починаєш по ньому працювати, то починає відповідати вже з більш сильного калібру", – розповідає армієць з позивним "Дагон".
Армійці розповідають і про спробу атаки ворожої диверсійної групи. Відволікаючи вогнем українських військових, супротивник підійшов майже впритул.
"Через цей край, що у нас, була спроба заходу групи ДРГ. Вони відволікли увагу і люди зайшли. Промацували конкретно, вони зайшла сюди, тут почалася перестрілка, вони спробували піти і якраз наскочили на патруль. Разом з патрулем вийшла група – і все", – розповідає деталі "Дагон".
Ворог спрацював хитро, коли армійці відкрили вогонь, бойовики, ховаючись поміж будинків місцевого населення, відступили.
"Ми ж туди не можемо далі зайти, розумієте, там мирні жителі. Якщо він заскакує в двір, я вже туди стріляти не буду, зараз хтось у вікно потрапить і, в принципі, як то кажуть, воно вже того не варте", – додає боєць "Дагон".
У неділю в Красногорівці за два кілометри від лінії фронту святкують 123-й день народження міста. Тож бійці ще ретельніше спостерігають за ворогом. Місцеві розповідають: попри перемир'я майже щодня чують постріли.
У місті згадують , як важко жилося на початку війни.
"2014-й, 2015-й роки, перший час було дуже страшно, бачили в кіно все це – і раптом звалилось на нас. Залишились без нічого. Сиділи в підвалах, а в підвалах також страшно, сидиш і не знаєш, раптом влучить в будинок і рухне п'ять поверхів", – розповідає місцева мешканка Любов Білоусова.
Попри те, що лінія фронту проходить околицею Красногорівки, місцеві мешканці намагаються радіти кожному дню і мріють лише про одне – мирне небо над головою.
Ми вже пристосувалися, порівняно непогано для життя. У нас є з чим порівняти, розумієте. Ми дуже задоволені тим, що зараз. Просто дуже хочеться, щоб думки про війну пішли, щоб цього не було, – каже місцева мешканка Ольга Миколаївна.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, з Донецької області, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
"Повний арсенал доказів": що залишили ворожі диверсанти після бою у Красногорівки – фотозвіт
