Археологи в Житомирській області виявили давнє поселення часів Київської Русі, яке до цього не було відоме. Артефакти, знайдені на місці, свідчать про те, що поселенню може бути щонайменше тисячу років. Хто і чому тисячу років тому залишив монети, які знайшли декілька тижнів тому під Городницею, – розбиралися журналісти "5 каналу".
Пошуки стародавнього міста розпочалися, коли Сергій Комар на околиці селища Городниця випадково знайшов цілий скарб: 38 срібних монет часів Володимира Великого.
"Монети такі чорні… я знаю. На тризуб одразу звернув увагу, він якось мене насторожив, знаю, що щось старе ще з шкільних років. Я навіть не зрозумів, як вони посипалися чи що, я раз набрав, повертаюся, а там дві штуки лежить. Я вище, а воно видно, як сипалося – там, там", – каже Сергій.
Востаннє скарб, рівний городницькому, знаходили понад півтори сотні років тому. Знахідку Сергій Комар передав до музею, там її реставрують. Одразу після виявлення монет у самій Городниці та її околицях почали працювати археологи. Розгадка чекала на істориків за півтора кілометра від місця знаходження монет. На околиці селища виявили залишки давньоруського городища віком понад тисячу років.
"Цей фрагмент кераміки має ознаки, характерні для ІХ-Х сторіччя, для так званого ранньогончарного посуду. І подібний тип орнаменту з’являється в посуді ХІІІ сторіччя, тобто ХІІ-ХІІІ сторіччя тут точно є", – розповідає керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.
Тепер походження срібних монет історики пов'язують саме зі знайденим стародавнім містом.
"Саме обігова монета свідчить про те, що людина мала контакт із містом і те, що вона пересувалася вздовж річки Случ. Тож Городницький скарб безпосередньо, на мою думку, пов’язаний із самою Городницею, з давньоруським містом", – каже історик Олександр Алфьоров.
Знайдене городище – часів Київської Русі, кажуть археологи, тут добре збереглися залишки оборонного комплексу – два вали та рів з водою, які утворювали систему оборони тогочасних розвинутих міст.
"Зараз ми зафіксували лише його дитинець – це 40 на 50 метрів. Зовнішній вал, якщо по ньому дивитись – площа укріплення буде до гектара приблизно, тобто не можна виключати, що тут був міський осередок давньоруського часу", – каже керівник Житомирської археологічної експедиції.
Для більш серйозного дослідження археологи чекають усіх дозвільних документів, тоді – почнуть розкопки.
Дмитро Поліщук, Житомирська область, 5 канал
