Батурин
Батурин 5 канал

"Глибинна" історія гетьманської столиці: що розкопали археологи в Батурині

Читайте по-русски
Після штурму фортеці в Батурині – загинули понад 10 тис. її оборонців

В Україні 15 серпня відзначають День археолога – романтичної професії, представники якої хоч в основному і проводять експедиції в теплу пору року, але подекуди не припиняють польових досліджень навіть взимку. Ми з'їздили в гості до Батурина, де уже 25-й рік поспіль тривають археологічні дослідження столиці кількох українських гетьманів. Що там побачили – дивіться в сюжеті.

Посеред буйного лісу – з півтора десятка людей із лопатами в руках активно працюють. Зараз годі й уявити, що колись це була заміська резиденція гетьмана Івана Мазепи. На околиці Батурина у Гончарівці археологи розкопують споруду, яка могла бути льохом гетьманської садиби.

"Щупом залізним ми натрапили на цегляну кладку. Відкривши кладку, ми думали, що можливо це вибір цегли від палацу, тому що його розбирали ще за часів Кирила Розумовського. Але з'ясувалося що це ряд регулярної цегляної кладки. З'ясувалося, що це сходи, які ведуть вглиб западини, яку ми раніше вважали колодязем", – пояснює наукова співробітниця Інституту археології НАНУ Людмила Мироненко.

Сліди кладки виявили ще 2018 року, минулого сезону розпочали її розкопувати. Крім цегли, дослідникам іноді трапляються інші знахідки – металеві елементи одягу, монети.

Разом з археологами на розкопі працюють кілька волонтерів, а також студенти, у яких літня практика.

Роботи тривають за якийсь десяток метрів від місця, де раніше стояв будинок гетьмана. Цю територію досліджували в попередні роки. І працювали тут не лише археологи: "Легенди про скарби Мазепи сприяли, щоб місцеві жителі перекопували цю ділянку багато-багато разів".

На місці котловану майже 300 років тому стояв палац гетьмана Івана Мазепи. Дослідники досі сперечаються, якою саме була ця будівля. Але точно можна сказати, що – міцно укріплена.

"Дев'ять гектарів обкопаної території, яка була розрахована, що буде захищатися гарматним вогнем. Там не було дерев'яних стін, а сама забудова знаходилась на найдальшій від укріплень ділянці. Щоб ядра супротивника не долітали до споруд", – розповідає керівник батуринської археологічної експедиції.

Юрій Ситий у Батурині та його околицях працює вже 25 років. Саме він із колегами розкривав сліди погрому, який учинили 1708 року московські війська – коли Іван Мазепа уклав союз зі Швецією.

"Наші колеги копали дорогу біля монастиря і знайшли колодязь, закиданий людськими кістками. Тому сліди погрому 1708 року можна знайти і в монастирі за вісім кілометрів, і на всій території Батурина", – каже археолог.

У самій Гончарівці слідів побоїща дослідники не знайшли. Припускають, що захисники гетьманської резиденції перед штурмом перебралися до фортеці в Батурині. Після штурму якої загинули понад 10 тис. її оборонців, розповідають науковці.

Петро Троць, Олексій Іванченков, "5 канал"

Попередній матеріал
Мінськ прощається із загиблим Олександром Тарайковським – трансляція
Наступний матеріал
Акція солідарності з білоруським народом в Хабаровську
Loading...