Донорство крові
Донорство крові 5 канал

На тлі загрози російського вторгнення: журналісти перевірили запаси донорської крові в Україні – сюжет

Читайте по-русски
Західні ЗМІ повідомляли про те, що Росія накопичує запаси крові та медикаменти у свої мобільні шпиталі на кордоні з Україною

Наприкінці січня агенція Reuters із посиланням на власні джерела повідомила, що Росія накопичує запаси крові та медикаменти у свої мобільні шпиталі на кордоні з Україною. І запаси, ймовірно, планують використовувати для поранених. У вітчизняному Міноборони переконані: ця інформація не відповідає дійсності. Посадовці запевняють: в Україні таких запасів достатньо. Журналісти "5 каналу" вирушили у центри крові в Києві та Дніпрі і перевірили, як вони працюють і чи готові за потреби приймати більше донорів.

"Росія переміщує запаси крові поблизу України, що посилює занепокоєння США". Статтю з таким заголовком опублікувала 29 січня американська агенція Reuters. А це могло означати підготовку до наступу. Та у вітчизняному Міноборони переконані: ця інформація неправдива.

"Такі "новини" є елементом інформаційно-психологічної війни. Мета такої інформації – поширити паніку і страх у нашому суспільстві", – відреагувала заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Міноборони РФ на письмовий запит міжнародних журналістів щодо цієї інформації не відповіло. Тож чи переміщував агресор запаси крові до наших кордонів, точно не відомо. Ми вирішили дізнатися, чи достатні запаси крові в нашій країні на тлі масштабної військової загрози. У МОЗі запевнили: дефіциту за попередні роки не було, а нині лише планують, які запаси потрібно накопичити на 22-й.

"Щорічно, відповідно до Закону України, регіони планують свою прогнозовану потребу. Ця потреба враховує також певний відсоток на випадок настання надзвичайних ситуацій, введення військового стану, тощо. От зараз якраз відбувається період планування", – пояснив заступник генерального директора центру трансплант-координації МОЗ України Олександр Сергієнко. 

І триватиме він до кінця березня. Усі центри крові у країні працюють у звичайному режимі.

До Київського міського центру крові щодня приходять майже 60 охочих стати донорами. В обідній час черг тут немає, а більшість крісел – порожні. Та браку крові у столиці немає, запевняють у центрі. 

"Центр крові забезпечує компонентами крові десь приблизно 100 лікувальних закладів. Ми стараємось їх максимально забезпечити кров'ю, але багато крові ніколи не буває", – розповів завідувач відділу заготівлі донорської крові та її компонентів Київського міського центру крові Ігор Скляр. 

Це розуміють і донори, яких ми зустріли. Кожен, із ким журналісти спілкувалися – тут не вперше. 

Сумарно всі пункти здачі крові у столиці приймають за місяць від 2 до 2,5 тисяч донорів. Кожен із них за раз здає приблизно 450 мілілітрів. Для нагальних потреб цього достатньо. Але у випадку нових загроз готові збільшити об'єми.

"Ми готові. У нас є витратні матеріали, у нас є підготовлений персонал, у нас є обладнання. Ми працюємо і можемо збільшити свою нагрузку. Компоненти крові на сьогоднішній день замінити неможливо", – пояснює завідувач відділу заготівлі донорської крові та її компонентів Київського міського центру крові Ігор Скляр.

Так само без черг, але з достатньою кількістю запасів працює і Дніпровська обласна станція переливання крові.

"У нас запаси достатні, але кров має обмежений термін зберігання. Тому поповнення має проходити щоденно. У нас така область і ви самі розумієте. Якщо відбувається якась нестандартна ситуація, то люди відгукуються", – пояснює завідувачка відділу заготівлі крові Дніпропетровської обласної станції переливання крові Наталія Гуристримба.

Підставити плече у такому випадку готовий і пан Геннадій. Він – донор зі стажем. Здавав кров вже понад 60 разів. Чоловік пригадує 14-й-15-й роки, коли часто до центру приїздив.

"Після 2014-го солдатам дуже багато треба було крові. Бувало таке, що по два рази на місяць приїжджав", – розповідає донор Геннадій Котенко.

Чоловік каже: тоді тут були чималі черги. 

Не міг вмістити усіх охочих і столичний центр крові на початку 2014 року. У розпал Революції гідності там за день реєстрували майже 400 донорів. 

Щодня у такій кількості донорів немає потреби. Бо використати матеріал потрібно у відносно короткий термін.

"Терміни зберігання не такі довгі: 35 днів-42 дня. Якщо в день буде 50-60 донорів – більш-менш спокійна ситуація, а якщо їх буде приблизно 100 кожного дня – це буде ситуація з поповненням запасів наперед", – розповідає заввідділу трансфузіологічної допомоги Дніпропетровської обласної станції переливання крові Надія Грінько.

І донори, з якими журналісти поспілкувалися, готові прийти, аби за потреби поповнити запаси.

Юрій Пугач, Олексій Іванченков, Наталя Світлова та Олександр Пронський, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, у Дніпрі більш як сотня донорів здавали кров для поранених нацгвардійців.

Попередній матеріал
Студенти "Могилянки" готуються оголосити протест діям влади – причини
Наступний матеріал
Найбільш напружена ситуація в Європі з часів Другої світової – як у Польщі оцінюють ситуацію на російсько-українському кордоні
Loading...
Після смерті врятував життя іншим: львівські лікарі пересадили нирки двом чоловікам

Після смерті врятував життя іншим: львівські лікарі пересадили нирки двом чоловікам

В Україні людям гомосексуальної орієнтації дозволили бути донорами крові – правозахисники

В Україні людям гомосексуальної орієнтації дозволили бути донорами крові – правозахисники

Українські полярники стали донорами кісткового мозку

Українські полярники стали донорами кісткового мозку

Рік від першої в Україні операції з пересадки кісткового мозку від нерідного донора – яка ситуація зараз

Рік від першої в Україні операції з пересадки кісткового мозку від нерідного донора – яка ситуація зараз

"Донорство – це любов": у Черкасах пропонують закоханим незвично відсвяткувати День святого Валентина

"Донорство – це любов": у Черкасах пропонують закоханим незвично відсвяткувати День святого Валентина

У Львові трансплантологи зробили першу посмертну пересадку органів цьогоріч – і таким чином врятували чотири життя

У Львові трансплантологи зробили першу посмертну пересадку органів цьогоріч – і таким чином врятували чотири життя