У Польщі події довкола України викликали тривогу. Польські дипломати кажуть, що такої напруги у Європі не було впродовж останніх 30 років. Бо тепер Росія, задіявши гібридні технології, використовуючи нелегальних мігрантів і війська, створила безпрецедентний тиск на країни Східної Європи. А прості поляки прикуті до новин про можливу війну України та Росії і бояться, що нова ескалація конфлікту може докотитися і до Варшави. Журналістка "5 каналу" Валерія Кірічєва знає про польські настрої.
Найбільш напружена ситуація в Європі з часів Другої світової війни – так оцінюють накопичення російських військ поблизу українських кордонів польські дипломати. І закликають своїх союзників по НАТО бути пильними. Як діяти у разі нової агресії Москви, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау обговорює зі своїми колегами з Литви, Латвії та Естонії. Польське Міністерство оборони вже передає оборонну зброю Україні.
Безпека та співробітництво у Європі – під загрозою. Тож ОБСЄ, яка була створена саме для побудови мирного та демократичного співіснування на європейських теренах, має бути максимально пильною. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі під час переговорів в Естонії. Міністр стверджує: уникнути кровопролиття можна лише завдяки рішучим заходам.
"Здається, що ризики військового протистояння в межах відповідальності ОБСЄ нині найбільш вірогідні, ніж будь-коли раніше за останні 30 років. Не допустити нову війну в Європі – це виклик для організації", – заявив міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.
Таку саму думку вже на засіданні Радбезу ООН висловив постійний представник Польщі Кшиштоф Щерський. Заявив, що поведінка Росії може мати глобальні наслідки. Адже деякі держави можуть наслідувати приклад агресії та окупації чужих територій.
"Це загострення є настільки небезпечним і загрозливим, що нам необхідно реагувати. Росія має зрозуміти, що не отримає від агресії жодного зиску. Ні політичного, ні економічного, ні військового. А додаткова допомога від Заходу – це показник того, що Україна матиме, чим захищатися і не буде кинута напризволяще", – каже військовий експерт, головний редактор порталу polukr.net Даріуш Матерняк.
Не кидає напризволяще Україну й Польща. Урядовці вже погодили передачу зброї, зокрема переносних зенітно-ракетних комплексів та безпілотників. Експерти кажуть: особливих деталей щодо типів та кількості озброєння не оприлюднили, адже у Польщі не виключають диверсій з боку Кремля. Так, як це було на військових складах у Чехії 2014 року. Тоді чеська сторона планувала передати зброю для допомоги Україні, яка тільки-но стикнулася з окупацією Криму та російською агресією на сході. А вперше на загал про ризики і загрози Федерації поляки почали говорити ще раніше – під час російсько-грузинської війни.
"Ми аналізували загрози ще 2008 року, коли Росія напала на Грузію. Тодішній президент Качинський доступно описав ситуацію: якщо зараз ми дивимося на Тбілісі і не реагуємо, то наступного дня те саме може статися дуже близько до кордонів Польщі", – згадує події 2008-го доктор факультету політології та журналістики Познанського університету Ясек Раубо.
Хоча світові ЗМІ рясніють панічними заголовками, чинні та колишні польські високопосадовці та військові експерти заспокоюють поляків. Закликають тверезо оцінювати ситуацію довкола України, але й зважати на всю імовірність ризиків повномасштабного вторгнення.
"Польська армія відстежує ситуацію в Україні. Ми зберігаємо спокій, бо стали свідками психологічної та дипломатичної атаки. Ця агресія ставить за мету залякування. Звісно, ми вже мали приклади з історії, що війни починалися навіть тоді, коли це не було метою", – заявив віцеміністр оборони Польщі Марцін Очєпа.
Польська влада нічого не говорить про мобілізаційні заходи чи бойову готовність війська. Польщі як члену НАТО – лишається зберігати спокій, готуватися до найгіршого й очікувати на найкраще. Більше питань у поляків викликає накопичення російських військ у Білорусі. Адже після міграційної кризи на кордоні Кремль легко може використати саме білоруську територію для нових провокацій. А звичайні поляки продовжують стежити за подіями в Україні і бояться, що війна може постукати і до їхніх домівок.
Але польське керівництво, вочевидь, ризик загроз оцінює серйозно. Під час візиту до Києва прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький підтвердив: Варшава готується до різних варіантів розвитку подій. Включно з найгіршими сценаріями. Але навіть у цьому разі Польща готова приймати на лікування поранених військових та надавати притулок біженцям. А у політичному протистоянні з Росією – до Польщі вже долучилася й Велика Британія. Разом з Україною країни створили новий, тристоронній формат співпраці. Завдання нового альянсу – посилити не лише економічну співпрацю, а й бути готовими до конкретних дій та протидіяти загрозам Федерації.
Валерія Кірічєва, Ігор Антонюк, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, Польща схвалила постачання сучасних переносних зенітно-ракетних комплексів Piorun ("Перун") для Збройних сил України. Також прем'єр-міністр Матеуш Моравецький пообіцяв, що Польща передасть Україні дрони, ПЗРК та боєприпаси. А ще – інвестуватиме у будівництво нового спільного з Україною газопроводу, аби подолати енергетичний вплив Росії на Європу.
