Тканина, старша за єгипетські піраміди. На Черкащині представили ткання віком у 6 тисяч років. Його під час розкопок знайшли багато років тому, але нині вперше показали відвідувачам Музею трипільської культури у селі Легедзине. Як фрагмент зміг вціліти та навіщо трипільці обгортали тканиною горщики – знає журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко.
Цю тканину зіткали трипільці 6 тисяч років тому. Фрагмент знайшли на розкопках ще 50 років тому на Хмельниччині, але жодного разу донині не показували відвідувачам.
Звичного для нас ткацького станка у трипільців не було, працювали з вертикальним. А нитку формували за допомогою веретена. За попередніми версіями науковців, ця тканина з льону.
"Про тканину можемо сказати, дякуючи тому, що мокрий горщик, тільки зліпили його, або почали ліпити і оцей кавалок глини прибили до якоїсь тканини, щоб воно ліпилося краще, а потім зчищали, а інколи не зчищали, більшість зчищали, а тому коли археологи знаходять відбитки тканини на денцях посуду – це вже супер західка," – пояснює директор державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.
Історики розповідають, кожні пів сотні років із невідомих причин трипільці спалювали своє протомісто і будувалися на нових територіях. Це одна з причин – чому не збереглося більше зразків тканини, більше знахідок відбитків на кераміці.
"Як трипільці робили всій посуд із глини, так і я, глина ідентична, сказати що вона за тисячі років змінилась – вона не змінилася. Але ми сьогодні працюємо на гончарному крузі, який створило людство і він допомагає працювати краще ,якісніше, трипільці ж колеса не знали, трипільці все оіпили як це робили древні греки це були ковбаски, якими нарощувлаось тіло посудини знизу догори, скатувалася глина ковбаскою і з цього все виліплювалось", – каже гончар Микола Діхтярчук.
Уже майже сорок років професійні науковці досліджують трипільські поселення. На території Черкащини їх 8, трипільці жили тут 6 тисяч років тому. Найбільше серед них – Тальянки – на той час було найбільшим і у світі. Там мешкало понад 10 тисяч трипільців, було 3 тисячі хат, а це на той час – майже мегаполіс. Мешкали вони у глиняних хаткАх з єдиним вікном, обов'язковими атрибутами якої були: піч, молитовний вівтар, лавка для посуду та місце для відпочинку.
"Для України це перша потужна землеробська культура н нашій території, це так укорінилося і стало основою нашої землі, що які б часи не змінювались, а от це господарство воно стало основою і традицією економікою цієї землі, Трипілля воно принесло сюди зерноробство, стаціонарні будинки і все, що з цим пов’язано", – наголошує директор державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.
У фондах музею майже 100 тисяч артефактів. Постійно оновлюються виставки, але дотепер не було відбудовано вхідну групу. Екскурсії заводили через чорний хід. Нині, завдяки благодійникам, вхідну зону відбудували.
"Вперше я потрапила в цей музей разом із екскурсією шкільною зі своєю тсрашою донькою і тоді мене вразив цей музей своєю масштабністю, керівник своєю скрупульозністю, ці всі склеєні глечики. Я була вражена була цим музеєм і запропонувала керівнику взяти участь у нашому конкурсі "Час діяти, Україно" і написати проєкт на задіяти кошти для цього музею," – каже диреторка благодійного фонду "МХП-Громаді" Тетяна Волочай.
Усі екскурсії у музеї радо приймають та намагаються розповісти якомога більше про цивілізацію, яка будувала міста на нашій землі, раніше, ніж єгиптяни піраміди.
"Уся війна за перевагу однієї культури над іншою. Чому москалі напали, бо хочуть приписати собі наше, а їх тут ніколи не було, оці всі докази, що не було в Єгипті пірамід, навіть не збирались, а тут уже були поселення 20 тисяч будинків у такі часи. Та це супер цивілізація. Щоб ми мали свою опору, ніякий зайда не може нам сказати, ти не правий, твоє не варте, ні, синочка, ми тут перші, наші корені тут, наші могили тут, а ти прийдеш і підеш, зникнеш як обрій", – зазначає казкар, відвідувач музею Сашко Лірник.
Знати свою історію так само важливо, як і дихати – кажуть у музеї. Тому під час війни не зачинялись та не припиняли роботу. А нині, через брак державного фінансування розкопок, шукають благодійників, аби влітку поновити польові дослідження і докопатися до істини. А правдива історія зробить націю лише сильнішою.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Читайте також: Запорізькі археологи вперше знайшли артефакти Трипільської культури на півдні України
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
