Зробили неможливе. Ця історія про трансплантацію варта повного метра. Пересадку серця в Черкаському обласному кардіологічному центрі спершу вважали майже нездійсненною. Через велику відстань від донора до пацієнта – понад 200 кілометрів. Лікарі мали лише чотири години. Після цього часу серце вже було б непридатне. Як вдалося зробити майже нереальне – журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко знає.
Рідним уперше дозволили зайти до палати 59-річного Олександра Прилуцького. До цього бачили батька лише через скло. Радіють його гарному самопочуттю. У грудях чоловіка б'ється донорське серце. 14 років тому він вперше відчув проблеми. А останнім часом не вистачало сили навіть ходити. Був лише один шанс вижити – трансплантація. І йому пощастило.
"Я відчув себе людиною, я вже можу спокійно встати, я не бігаю ще, я ще не спортсмен, ну ще дві неділі назад лікар-реабілітолог підтримував мене, я навіть не міг ставати на ноги і не робив ні одного кроку, я заново вчився ходити, вже вчора я пройшов свої перші 3 тисяч кроків, сьогодні зранку уже 2, думаю, що до вечора вже буде 4, з кожним днем стан все краще і краще. Я щасливий", – розповідає пацієнт Олександр Прилуцький.
Збільшене у 2,5 рази, кілька разів проопероване через ішемічну кардіопатію – таким було серце Олександра, каже лікар Олег Журба.
Олександр був у черзі на трансплантацію, його відібрала програма автоматично, коли з'явилося донорське серце в Умані. Але доправити орган стало проблемою – мали лише 4 години від моменту забору в донора і до моменту, коли серце знову заб'ється. Після цього часу воно було б уже непридатне. При цьому лише дорога займала майже три години. Надскладне завдання – довезти вчасно отримав водій швидкої Андрій.
"Їхав, було і 170, і 150 по трасі. Кажуть мені, давай їдь. Коли до Черкас під'їжджали, то лікарі вже почали перевдягатися в лікарні, домовлялися, хто що братиме і виноситиме з автомобіля, усе швидко робилося", – каже водій швидкої Андрій Каптушарь.
Бригада лікарів із донорським серцем в автомобілі в дорозі були лише півтори години. Коли були біля Черкас – у кардіоцентрі лікарі розпочали операцію.
"Треба було те серце пришити, завести, був один із критичних моментів, коли серце було пришите, і ми чекали, коли те серце почне скорочуватися протягом години, це було доволі хвилююче, всі були напружені, чекали цього чуда, яка сталося, потихеньку почало скорочуватися, почало свій характер, а потім ми з ним домовились, воно почало працювати, і зараз працює так як потрібно", – повідомив завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії для післяопераційних хворих Вадим Голуб.
Операція тривала 10 годин, весь цей час добрих новин чекали рідні в коридорі.
"Ми сиділи в коридорі, на цих місцях чекали, коли пройде операція, коли операція закінчилась, то сестричка сказала, а потім лікар сказав, шо операція пройшла вдало, серце запрацювало, нашій радості не було меж", – розповідає дружина пацієнта Ірина Прилуцька.
У грудях Олександра відтепер повноцінно забилося серце іншого чоловіка. Донору було 50 років і він помер від інсульту.
"Велике дякую донору, звичайно, сім’ї, що прийняла таке рішення, донора ми не знаємо, його не розголошують, але велике дякую. Я вважаю, що це було правильне рішення, якщо цій йлюдині воно вже не допоможе, то допоможе іншій", – зазначає син пацієнта Ігор Прилуцький.
Першу трансплантацію серця в черкаському кардіоцентрі зробили більше двох років тому. Нині це вже четверта.
Досвід уже є, але проблем не меншає, на час війни значно ускладнилося транспортування, каже Олег Журба. Щоразу хвилюються, адже орган, який має врятувати життя, може загинути в дорозі.
"Якшо би не було війни – ми би використовували авіацію для цього і це нормально, ми це обговорювали, що аеромедична авіація має брати участь у тяжких випадках, зокрема трансплантації серця, зараз через те, що це вночі, це важко організувати, це достатньо непросто, тому це все таки історія, коли пацієнт сказав, що він почувається добре, набагато краще, ніж до трансплантації на третій день, то я думав, що він жартує, але, напевно, його органи і системи недоотримували великої кількості об’єму крові, який необхідний, бо сила скорочення серця було 22%", – наголосив завідувач відділення серцево-судинної хірургії Олег Журба.
Крім серця, у донора лікарі взяли ще дві нирки, а отже, життя продовжиться у трьох людей. Лікарі закликають українців не відмовлятися від посмертного донорства, адже органи життєво необхідні ще живим. Лише серця зараз чекають близько 2-х десятків людей, і цей список постійно змінюється.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси, "5 канал"
Читайте також: Врятовано мільйони життів: найбільша дитяча лікарня України "Охматдит" відзначає 130-річчя.
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
