Згода на посмертне донорство. В Україні зростає кількість охочих віддати свої органи у разі раптової смерті на трансплантацію для порятунку хворих. Але людина має дати на це письмову згоду. За останні місяці деякі донори написали такі заявки сотні. Що потрібно знати людям, які хочуть спасти життя інших після своєї смерті – дивіться в матеріалі "5 каналу".
Лікар відділення трансплантації Антон Кувайтев оглядає пацієнтів, якому два тижні тому пересадили нирку.
Пацієнту з Рівненщини Юрію Левицькому 49 років. У чоловіка виявили полікістоз обох нирок. Йому знадобилася термінова пересадка органу.
"Віддали праву нирку, вона була велика, важила 7,4 кг. Зробили пересадку 25 липня. Прижилося ніби нормально, з першого дня почала працювати, зараз почуваю себе нормально", – розповідає пацієнт з пересадженою ниркою Юрій Левицький.
Чоловіку пощастило, кажуть лікарі, адже його дружина повністю підійшла як донор і віддала свою нирку.
"У країні вже, слава Богу, з'явилася така справа як трансплантація. Людям дається якийсь шанс, щоб пожити для себе, для дітей, для внуків, для батьків", – розповідає донорка Вікторія Левицька.
Проте сподіваються на донорський орган від нерідних людей. Деякі пацієнти чекають по кілька років. З 2019-го в Україні дозволили пересадку від померлих донорів. Нині майже половина трансплантацій, які знають у Волинській обласній лікарні, саме такі.
"Найбільша кількість людей, які потребують трансплантації, це: нирки, печінка, підшлункова, легені, серце – це все у нас в країні робиться", – каже трансплантант-координатор Тетяна Мигалега.
Але щоб пересадити орган від померлого донора – потрібна згода його батьків або ж людина мала погодитися на це за життя. Для цього необхідно прийти в один із центрів трансплантації та написати згоду.
"Посмертним донором можна стати лише після діагностики смерті мозку, смерть вдома – не рахується. Це потрібно бути в клініці, де лікарі встановлюють діагноз смерті мозку. Наприклад, ДТП, коли мозок уже мертвий, але органи ще працюють", – каже трансплантант-координатор Тетяна Мигалега.
Лікар-хірург Ерік Свіржевський прийшов написати прижиттєву згоду на посмертне донорство. Каже: розуміє, скільки людей стоять у черзі на пересадку, тож підписав документ без роздумів.
"І після смерті зможу послужити своїм пацієнтам – це є, як на мене, плюс і позитивно. Адже коли вже діагностували смерть мозку, то, по суті, моє тіло мені ні для чого, адже я помер", – зазначає підписант прижиттєвої згоди на донорство Ерік Свіржевський.
Більше як десяток таких згод за кілька тижнів люди написали після допису луцької журналістки Іванни Рудишин. Вона давно цікавилася, як донорство працює на практиці. Тож нарешті і сама вирішила дати прижиттєву згоду.
"Прижиттєва згода на посмертне донорство не означає автоматично, що я помру і стану доноркою. Для цього дуже потрібно багато нюансів, щоб зорі відповідно зійшлися. Важко людям прийняти рішення складне за своїх рідних", – розповіла підписантка прижиттєвої згоди на донорство Іванна Рудишин.
Лише у Волинській обласній клінічній лікарні в листі очікування 60 осіб, які потребують пересадки донорських органів. По Україні таких близько 5 тисяч.
"Їхні органи не працюють і вони кожен день прокидаються і не знають, чи доживуть до вечора. І в них надія тільки на трупну трансплантацію, особливо, якщо немає родичів, які погоджуються чи підходять. Один трупний донор може врятувати від двох до восьми і більше життів", – наголошує трансплантант-координатор Тетяна Мигалега.
В Україні можуть написати прижиттєву згоду на посмертне донорство лише повнолітні дієві пацієнти. Якщо ж передумають, згоду можна відкликати.
Олег Ткачук, Луцьк, "5 канал"
Читайте також: Донорство крові: чому це важливо та кого можна врятувати – сюжет
Дивіться відео: Людей прийшло так багато, що довелося розвертати: в Україні відзначають день донора
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підпишіться на "5 канал" в Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій.
