Немає жодних українсько-польських проблемних питань, яких не можна було б врегулювати за допомогою діалогу. На цьому наголосив віце-прем'єр міністр України Павло Розенко під час вшанування закатованих НКВС-івцями поляків, жертв Катинської трагедії, разом з віце-прем'єр-міністром Республіки Польща Пйотром Глінським.
У 1940 році в харківському Лісопарку було розстріляно інтернованих польських офіцерів.
Під час жалобної церемонії були присутні також віце-прем'єр Польщі Пйотр Глинський та родичі розстріляних у 1940 році. Учасники акції поклали квіти із лампадками до меморіалу, який відкрили 18 років тому на місці масової страти НКВС-івцями польських військових. Наприкінці 90-х минулого сторіччя саме цього дня на цьому самому місці заклали пам'ятний камінь, який освятив тоді папа Римський Іоан Павло ІІ. Тож відтоді польська делегація вшановує в Україні загиблих своїх співвітчизників.
Під час катинського розстрілу, який тривав з березня по квітень 1940 року сталінською владою було знищено 22 тисячі полонених польських вояків. Зокрема 4 тисячі розстріляні у Харкові. Решта поблизу села Катинь у Смоленській області та Твері, що в Росії.
Віце прем'єр Польщі сказав: "Хоча між Україною і Польщею дотепер ведеться дискусія за спільну та моментами дуже суперечливу історію, я із задоволенням зазначаю, що в Україні вже немає пам'ятників на честь таких катів як Дзержинський чи інших сталінських поплічників, відповідальних за Катинські злочини. Та таких як Михайло Калінін. І з сумом дивимося, що на відстані якихось 40 кілометрів звідси, в Росії інша реальність. Там возвеличують катів українських та польських борців за незалежність своєї країни".
Своєю чергою Павло Розенко підсумував: "Стратегічне партнерство між Україною і Польщею діє. І йому немає альтернативи. Між нашими народами не існує жодних проблемних питань, які ми не були б здатні і зобов'язані владнати шляхом діалогу в дусі дружби і добросусідства".
Як повідомляв 5.UA, сьогодні раніше голова МЗС Польщі виступив за зміну скандального закону про заборону "бандерівської ідеології".
Нагадаємо, у Польщі з 1 березня набув чинності новий закон про Інститут національної пам'яті. Згідно із законом, органи правосуддя Польщі зможуть притягувати до кримінальної відповідальності з перспективою ув'язнення до трьох років, зокрема й тих, хто заперечуватиме злочини "українських націоналістів" проти громадян Польщі, скоєних у період 1925-1950 років.
Дивіться також фотогалерею за темою:
"Чорний список" та історична правда: Як проходила зістріч Порошенка і Дуди у Харкові – ФОТО
