Річка Комишуваха на Луганщині перетворилася на жовте болото. Такі наслідки затоплення шахт у прифронтовому Золотому. Вода з неробочих шахт окупованого Первомайська через підземні потоки потрапляє на підконтрольну Києву територію. Якщо так триватиме і надалі, місцеві опиняться посеред екологічного лиха і без роботи. У ситуації розбиралася кореспондентка "5 каналу" Вікторія Ковальова.
Людмила оселилася в Золотому на початку 60-х років. Працювала на місцевій шахті. Каже, попри те, що підприємство діяло на всю потужність, екологічно район був чистим.
"У нас була вода була в річці! Ми тут пили, прали. А тепер з шахти пустили воду, бачите, що робиться? Сама красна вода біжить", – каже Людмила, мешканка Золотого.
"Діти ходили мої. Виросли на цій річці і на ставку. Не загониш додому було. А це все! Жаби тут починали бути лісні. А потім благополучно здохли", – розповідає Світлана, мешканка Золотого.
Екологічна катастрофа в Золотому почала назрівати 6 років тому. Відколи за лінією розмежування окупанти одна за одною почали закривати шахти. З часом вода з них потекла на підконтрольну Україні територію.
"На непідконтрольній території всі шахти утоплені. Хаотично затоплюються. Раніше функцію водовідливу виконувала шахта "Родіна", та, що на Золотому-4. В 2018-му році через безглузду політику реструктуризації вона була затоплена. Всі знаряддя, всі насосні установки були утоплені під водою. Потік дуже швидкими темпами почав прибувати на шахту "Золоте", – говорить Олексій Бабченко, голова військово-цивільної адміністрації м. Золоте.
Шахта "Золоте" напору води не витримала. Навесні 2018-го сталася аварія, яка вивела підприємство з ладу.
"Затопило 2 горизонти. Насилу втримали її на проміжковому горизонті, який не готовий до того об’єму вод, який іде зараз на шахту. А це більш як 900 кубів на годину. Вода – така вона є. Для цього треба, я знаю, що в обласній адміністрації ведуться роботи, щоб поставити очисні споруди. Ну, поки і неньки такі", – каже Роман Панчук, голова профспілкової організації шахти "Золоте".
Шахта "Золоте" стала бар'єром між затопленими шахтами окупованого Первомайська та шахтами, які працюють на підконтрольній Україні території. Самотужки впоратися з таким об'ємом води державне підприємство не може.
Очисних споруд у Золотому немає. Грошей на їх будівництво теж. Після затоплення горизонтів усі фінанси підприємство витрачає на відкачування води.
"Якщо шахту "Золоте" затоплює горизонт 600 метрів, через 2 місяці шахта "Карбоніт" буде затоплена, бо в них не обладнано водовідливів на такий об’єм води. А через пів року буде затоплюватися шахта "Гірська", – розповідає Роман Панчук, голова профспілкової організації шахти "Золоте".
Затоплення сусідніх шахт означає втрату робочих місць. Для мешканців прифронтового Золотого та Гірського, де понад 70 відсотків – гірники, це може перетворитися на тотальне безробіття. До того ж шахти, за оцінками експертів, можуть давати до 100 тонн вугілля на добу, якби держава допомогла відкачувати воду.
У Міненерго проєкт щодо розроблення нових пластів не розглядають уже кілька років. Тим часом брудна вода з Комишувахи продовжує литися до Сіверського Дінця, з якого п'ють воду більшість мешканців Луганщини.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
