П'ятий рік поспіль в Україні офіційно відзначають день добровольця. Для Дніпропетровщини, звідки на передову у складі добробатів вирушили майже 30 тисяч місцевих мешканців, це особливий день. Спогади тих, хто першими стали на захист українських кордонів, збирала Наталя Світлова.
Наприкінці серпня 2014 року, коли на домашню адресу Романа Зіненка приходили повістки про мобілізацію у Збройні сили, він уже перебував в оточені під Іловайськом у складі добровольчого підрозділу Дніпро–1. До лав батальйону, а згодом полку, Роман записався навесні 2014 одним із перших.
"Не було зрозуміло, що буде Іловайськ, не було зрозуміло, що буде ДАП, не було зрозуміло, що ще буде по переду, але потрібні були перші захисники. Не було довіри до міліції, вона не здатна була зупинити ці всі шабаші, як це було в Харкові, Луганську і Донецьку", – пригадує ветеран АТО та доброволець Роман Зінченко.
Роман згадує, як навесні 2014 бійці добробатів на в'їздах до Дніпра зупиняли автобуси з тітушками, яких привозили до міста напередодні проросійських мітингів. Самі облаштовували блокпости та цілодобово на них чергували.

"Хлопці стояли з драбинами, з палками, щитами. У когось там були якісь страйкбольні автоматики. З погляду семеричної вершини можу сказати, що це було дуже наївно ці блокпости і таке інше. Але це був такий сплеск. Люди хотіли допомогти. Не знали – як", – каже Роман Зінченко.
Таку саму підтримку отримали добровольці, які згодом взяли зброю і пішли захищати кордон на сході країни.
"Їм тоді видали аптечки. Знаєте. Такі аптечки такі, як у автомобілістів і сказали ми їдемо воювати", – розповідає доброволець Денис Сурков.
Денис Сурков – дитячий анестезіолог, до початку бойових дій рятував життя новонароджених в обласній лікарні, а у 2014-му, опанувавши міжнародні стандарти тактичної медицини – навчав зупиняти кровотечу та рятувати життя бійців на передовій.
"Я казав, що гарний солдат – худий солдат, його легше витягувати з-під вогню", – каже Денис Сурков.
На початку війни, пригадує Денис – на передовій критично бракувало турнікетів для зупинки кровотечі, тоді разом із волонтерами замовляв їх на міжнародних військових сайтах. Так поступово сформувався добровольчий рух медиків, які допомагали бійцям на фронті.
"На той момент часу я вважав, що було краще з того, що я можу зробити", – згадує Денис Сурков.
З чого починався добровольчий рух у Дніпрі 7 років тому – можна подивитися на експозиції та світлини музею АТО.
"От якраз березень 2014 року і ми бачимо такі натовпи, чоловіків і жінок під військкомати для того, щоб записатися і це якраз відповідь на питання, як формувалися наші перші тербати", – розповідає керівник відділу Музею АТО у Дніпрі Вадим Якушенко.
За підрахунками військкоматів, у 2014 році з Дніпропетровщини захищати національні кордони країни на сході добровільно пішли майже тридцять тисяч бійців.
Утім дослідники тих подій вважають – добровольцями були усі, хто долучився до спротиву російській агресії.
Наталя Світлова, Олександр Пронський, Дніпро, "5канал"