Він пише картини, добудовує будинок і не втрачає оптимізму. Художник з інвалідністю Федір Романов із родиною переселилися із Лутугиного, коли в Луганському аеропорту почалися перші бої. Нині вони мешкають на Чернігівщині й поступово реалізовують свої мрії. На гостинах у родини, яка пережила чимало випробувань, але змогла почати життя з нуля, побувала кореспондент "5 канал" Леся Головата.
Невелике село Дослідне на Чернігівщині. Тут мешкає близько 1 тис. людей. Три роки тому сюди з Луганщини переселилася сім'я художника, який миттєво став місцевою знаменитістю. У домі, де живе подружжя Романових – лише одна крихітна кімната. Коли художник береться писати картини, то своїх дівчат – дружину та доньку – спроваджує на кухню, адже звик працювати на самоті.
Натюрморти та пейзажі – це те, що Федір любить писати найбільше. Часто виїжджає в поле чи ліс, щоби надихатися природними фактурами. Рахувати свої картини не береться – занадто багато. Вже двічі виставляв свої експозиції – у Чернігові та Львові. Більшу частину з написаного художник дарує, решту продає. П'ять годин роботи і на полотні вирує морська стихія.
Останній штрих на завершеному полотні – свій автограф – художник ставить ручкою. Цей пейзаж вже має адресата – на уродини замовив сусід. А для себе художник незабаром спробує написати ікону. Адже, жартує, назва села Дослідне зобов'язує до експериментів. І вже серйозно – це їхня друга мала батьківщина. Уже на променаді селом Романові розповідають, що залишити рідну домівку в Лутугиному на Луганщині змусила війна.
"Спочатку була невелика стрілянина, ну ми думаємо, поїдемо на пару тижнів, місяць і потім назад повернемося. Все-таки не хотілося кидати свій будинок", – розповідає Олена.
А Лутугине досі окуповане бойовиками. Волонтери придбали Романовим житло у Дослідному, а селяни попервах допомагали їм обживатися: приносили городину, соління, одяг для маленької Кіри. Нині ж родина дає собі раду самотужки, бо для Федора долати труднощі – звичка, яку набував десятиліттями. Батьки відмовилися від нього відразу після народження – у немовляти діагностувати артрогрипоз – це деформація кінцівок та атрофія м'язів. Тож до повноліття Федір жив в інтернаті.
Потім подолав хворобу. І взявся опановувати фах дизайнера. В училищі не лише навчився малювати, а й знайшов своє кохання – однокурсницю Олену. Досі Федір продовжує дарувати дружині написані квіти. І наново облаштовувати побут – спільно розбудовує житло та планують вперше в житті засадити власний город. Адже Романови мають одну на двох мрію, яка завжди мотивує і додає сил.
"На дитину дивишся і знаходиш відразу все – щоб дітьо голодним не залишилося, одягнена, і як кажуть, не відрізнялася ні від якої дитини".
Леся Головата, Іван Вірченко, "5 канал"
