фото Громадське ТБ

Чому в 2015 році ЗСУ не вдалося здійснити контрнаступ на Донецьк – Сурков

Читайте по-русски
До операції були залучені 93-тя та 95-та бригади, а також Перша танкова бригада Збройних сил

За даними військового аналітика Олександра Суркова, командування штабу АТО планувало 17 січня 2015 року здійснити контрнаступ на Донецьк. Про те, чому цей задум здійснити не владося, експерт розповів в ефірі спецпроєкту "Таємниці війни" на "5 каналі".

"Після активних боїв приблизно з 13 до 15 січня, коли сили противника були виснажені, у командування з'явився план скористатися ситуацією і спробувати узяти позиції по залізниці в районі Путилівського мосту поблизу вокзалу, щоб із цих позицій починати штурм Донецька. Для цього з лівого північного напрямку була виділена тактична ротна група 95-ї бригади десантників та посилена взводом танкістів Першої танкової бригади. З правого флангу, з півдня, діяли підрозділи 93-ї бригади. Два одночасних удари були взаємообманними, тобто один пройде в одному напрямку наступ вдало – значить добре, в другому – ще краще, але хоча б в одному його планували провести", – пояснив Сурков.

Він розповів, що відбувалося і з яких причин цього зробити не вдалося.

"Спочатку танковий взвод пройшов практично через позиції ворога, відірвався від десантників, захопив Путилівський міст, але не встиг там закріпитися. Туди підтягнулися сили ворога – Гіві зі "Спартака", який завдав певної поразки. Були втрати, після чого нашим танкістам довелося прориватися з боєм назад, а міст був підірваний, тобто він свою функцію як місце, де можна переходити залізницю, втратив", – зазначив експерт.

"На правому фланзі силами 93-ї бригади було завдано загальний удар у напрямку шляхопроводу, в районі н. п. Жабуньки (кинуте дачне селище біля кладовища), тому дане селище в журналістських матеріалах називається "Цвинтар". Там зав'язався бій артилерії. На жаль, його не змогли підтримати, тому що сили радіоелектронної боротьби заглушили зв'язок тактичної групи. Група протрималася близько доби. Після того, як пішли повідомлення, що туди рухається близько батальйону за чисельністю сил батальйону Ходаковського "Восток", було прийнято рішення з цієї позиції повернутися на вихідну позицію", – так, за даними експерта, відбувалися події.

Тож, на жаль, план звільнення Донецька на той час реалізувати не вдалося.

Після невдалої спроби 17-18 січня розширити плацдарм від ДАП до лінії залізничного переїзду, розширити можливість проїзду і надати можливість для наступу на місто, всі бойові дії ДАП фактично звелися до утримання терміналів, розповів Сурков. Однак до цього часу вони перетворилися на руїни. Легкі бетонні конструкції без підвальних приміщень обороняти які було практично неможливо.

"Тому аби вберегти людей і не піддавати ризику утримання позицій, які не мали ніякого значення, командування знешкодило залишки терміналів, був проведений підрив злітно-посадкової смуги, що не дозволило в майбутньому її використовувати для висадки ворожого десанту. Після цього була дана команда виходити з ДАП, і наші підрозділи зайняли позиції по трасі Піски – Водяне. Аеропорт на той час уже неможливо було утримувати, неможливо було захищати", – зазначив експерт.

Він підсумував: "Тактична перевага цього відходу була втрачена, тобто ми не могли розбивати наступ на Донецьк в цьому напрямку, зате була збережена важлива оперативна перевага – противник не міг розвивати наступ у бік Водяного, Пісок і вглиб України. Адже там були поля і територія, що прострілювалася. Льотна територія аеродрому була під нашим вогневим контролем – і перебуває досі. Не маючи можливості рухатися далі, ніж ДАП, противник перейшов до захоплення Дебальцевого".

Читайте цей матеріал повністю: "Бог поклав вежу так, що ми залишилися живими": як останні захисники-"кіборги" виходили з ДАПу

Попередній матеріал
Мобільні бригади та додаткові пункти щеплення – як медики готуються до першого етапу вакцинації
Наступний матеріал
Без ажіотажу: як розпочався День Св. Валентина у Києві – ситуація станом на ранок
Loading...