Червонокнижний водяний горіх заполонив водосховища на Дніпрі. Почав розростатися 8 років тому, і за цей час дістався Черкас. Тут окупував річки, які впадають у Дніпро та обмежив рибі доступ до приток. Що заважає боротися із нашестям рослини – розбиралася кореспондентка "5 каналу" Яна Лимаренко.
Вадим Вілівчук із товаришем шукають місце, де можна порибалити. Вони приїхали до знайомого урочища, але зараз ловити рибу тут не зможуть, бо всю поверхню води вкрив водяний горіх.
"Постійно мотор плутається, є такі заводі, що взагалі вже рибальство недоступне, раніше, ще кілька років тому ми ще заходили в них, вільно ловили рибу, а зараз взагалі зайти не можемо", – розповідає рибалка Вадим Вілівчук.
"Він чиститься, доварюється в казанку як картопля, на смак нагадує картоплю із солодкуватим присмаком", – говорить рибалка Яків Кунець.
Водяний горіх швидко розростається, за що дістав ще одну назву – річковий бур'ян. Він уже заполонив більшість приток Дніпра на лівому березі.
"Це верхівка водяного горіха, яка складається з листя зеленого і кореневої системи, яка тягнеться на всю глибину водойми, в цьому разі вона близько 3 метрів", – розповідають вчені.
Іхтіолог Олександр Жижеря пояснює: розростаючись, горіх різко зменшує вміст кисню у воді та сповільнює течію, а ще заважає вільно нереститися рибі.
"В нерестовий період воно перешкоджає підходу риби до нерестовищ, в літній період риба покидає ці ділянки, вкриті цією рослиною у зв’язку з відсутністю під нею кисню, в зимовий період в результаті гниття решток рослин, які осідають на дно – відбувається загибель біоресурсів, тому що процес гниття поглинає кисень", – каже Олександр Жижеря, головний спеціаліст відділу іхтіології Черкаського рибоохоронного патруля.
Особливо горіх облюбував мілину без сильної течії, де зазвичай розташовується мальок. У рибоохоронному патрулі кажуть: якщо негайно не розпочати чистити Дніпро від горіхів – риби може не стати.
"Немає течії, якщо раніше хтось займався очищенням малих річок, там де річки впадають у Кременчуцьке водосховище, то зараз цим ніхто не займається. Ми зробили із водосховища канаву стоку тих всіх нечистот міста, які знаходяться вище своєї річки", – каже Віктор Іванько, начальник Черкаського рибоохоронного патруля.
Але боротися із рослиною заважає Червона Книга. Водяний горіх під охороною уже більш як 10 років.
З часом рідкісна рослина перетворилася на нашестя. Утім, біологи проти того, аби змінювати червонокнижний статус водяного горіха.
"Оскільки спалах його чисельності пов'язаний зі змінами умов у регульованому людиною середовищі, припустимо, в тих же київських озерах його не додалося. А саме в водосховищах він з'явився, то при зміні цих умов – він може зникнути. Але я вважаю, що він не зовсім правильний, оскільки навряд чи варто розраховувати, що водосховище перетвориться на Дніпро", – говорить Ігор Бузевич, завідувач відділу Інституту рибного господарства НААНУ.
Якщо нічого не робити – горіх може піти далі течією Дніпра й окупувати всю річку. Іхтіологи наголошують: контроль популяції треба починати зараз, адже горіхи, що лишаються у воді, можуть проростати протягом 40 років.
Яна Лимаренко, В'ячеслав Ромодан, Черкаська область, "5 канал"