Рубіжне
Рубіжне 5 канал

"Бажання волі сильніше за страх": як 7 років тому Рубіжне звільняли від російських окупантів – сюжет

Читайте по-русски
Операція тривала пів доби

Сім років тому Рубіжне визволили від окупантів. Саме цього дня добровольці разом із правоохоронцями повернули в місто синьо-жовтий стяг. Під окупацією Рубіжне було аж три місяці. Сьогодні річницю визволення відзначили патріотичним автопробігом. Вікторія Ковальова поспілкувалася з містянами. З якими емоціями вони згадують ті часи і як відтоді змінилося їхнє життя – у новій серії проєкту "5 каналу" "Повернути своє".

Ігор Смалій із болем згадує весну 2014 року. Рідне Рубіжне окупували терористи. Тікати було нікуди.

"Беспредел цілковитий був, що хотіли, те й робили. У Сєвєродонецьку десь штаб у них був. Возили туди гроші, з нас збирати хотіли!" – пригадує мешканець Рубіжного Ігор Смалій.

У цей час правоохоронець Антон Потурайко отримав наказ покинути рідний Луганськ, який на той час уже був окупованим. Прибувши на підконтрольну Києву територію, разом з іншими поліцейськими, які не зрадили присягу, долучився до Збройних сил і взяв участь у визволенні Рубіжного від окупантів.

"Зі мною воювали, в строю були люди, як ще декілька місяців тому, один був хліборобом. Інший – пекарем", – зазначив поліцейський Антон Потурайко.

Першу спробу звільнити Рубіжне Збройні сили здійснили наприкінці травня 2014 року. Біля Томашівського мосту група бійців 30 бригади потрапила у ворожу засідку. Окупанти розстріляли колону техніки. Тоді троє бійців загинули і семеро були поранені. Окупанти добре знали місцевість. Такої злагодженості дій українські вояки від них тоді не чекали. Самі тільки вчилися воювати.

"За 3 дні до 22 травня вже на цьому місці були зроблені позиції, позиції чеченських бойовиків, бойовиків козачих формувань війська Донського. Вони чекали наших хлопців. І коли колона зайшла, ось тут були підрізані дерева, ось там підрізані дерева. І коли вони дійшли до мосту, вони зрозуміли, що його не переїдуть, тому що він був зруйнований. Вони поїхали назад. Неможливо було виїхати. Колону почали розстрілювати впритул", – додав Антон Потурайко.

Спробу звільнити Рубіжне повторили лише за 2 місяці. Тоді вже продумували кожен крок, щоб і бійців не втратити, і цивільним не зашкодити. Операція зі визволення Рубіжного розпочалася у ніч проти 21 липня. Тривала пів доби.

"На цьому самому місці стояла зенітна установка Збройних сил, яка контролювала вихід на Привілля, для того, щоб із флангу не зайшли бандформування та не відрізали 30 бригаду від основних сил. Бригада пройшла крізь місто для того, щоб закріпитися на плацдармі, щоб наступати на Сєвєродонецьк, а вже співробітники правоохоронних органів мали провести зачистку", – підсумував поліцейський.

Мешканці вийшли до українських захисників, щоб віддячити за повернуту свободу.

"Коли побачив перші машини, на яких майоріли українські прапори, то таке відчуття легкості. Подих вільний, те що знову в наше місто знову повертається українська влада", – наголосив мешканець Рубіжного Андрій Трощій.

Мешканка Рубіжного Наталя Петрова зауважила: "Приносили, хто картошки пакет, хто банку тушкованки. Сказати, що ми не боялися, звичайно, боялися. Бо обстановка була різна. Але бажання допомогти було сильніше за страху.

Відтоді багато місцевих пішли добровольцями на фронт. Дехто і досі зі зброєю в руках захищає країну. Але традиційно 21 липня збираються в Рубіжному на патріотичний автопробіг, щоб нагадати ціну українського прапора в місті.

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"

Попередній матеріал
Із чебуреками та айраном: "Укрпошта" колоритно презентувала нові марки
Наступний матеріал
"Їх було 33, зробили як треба": Торецьк відзначає сьому річницю звільнення від російської окупації
Loading...

Окупанти намагалися влізти в окопи українських захисників: як пройшла доба в ООС – сюжет

Нічний обстріл та авіарозвідка: як російські окупанти зірвали "перемир’я" біля Катеринівки – репортаж

Чутно звук бензопил і підривів: чи дотримуються перемир'я окупанти на Донбасі – сюжет