Передумови для анексії Кримського півострова Росія почала створювати одразу після здобуття Україною незалежності, зазначив п'ятий президент України, лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко. Лютнево-березнева драма 2014 року виявилася лише фіналом майже тридцятирічної історії, зазначив політик у своєму блозі для "Української правди".
"Почалося все зі створення автономії рівно 30 років тому (очевидно, мається на увазі "всекримський референдум" 20 січня 1991, який бойкотували кримські татари і за результатами якого Кримська обл. 12 лютого 1991 стала Кримською АРСР у складі УРСР – ред.). І хоча під законом стоїть підпис Кравчука, розумію, що тоді Україна була ще частиною СРСР і не могла не озиратися на союзний центр. А в Кремлі, відчуваючи ризик розпаду імперії, свідомо закладали міни під майбутні незалежні держави. Так з'явилися кримський, придністровський та інші автономістські проєкти", – пише Петро Порошенко.
"На початку 1992 року молодій українській державі забракло сил, а може й політичної волі усунути з посади адмірала Касатонова, який заблокував присягу Чорноморського флоту на вірність народові України", – нагадує п'ятий президент.
Він також пише, що через зволікання з ринковими реформами і гостру економічну кризу Україна загрузла в боргах за російський газ і змушена була погодитися на російську військову базу в Севастополі.
"Це рішення далеких 1992-93 років он як відгукнулися в 2014-му. А кабальний газовий контракт 2009 року мав наслідком фатальні Харківські угоди", – пояснює політик.
"У середині дев'яностих, скориставшись слабкістю Росії, Україна змогла приборкати союз кримської організованої злочинності та сепаратистів. Однак Київ зробив хибну ставку на ненадійну пострадянську еліту півострова і під її впливом з невиправданою недовірою поставився до головного союзника України в регіоні – кримськотатарського народу", – аналізує минулі події Порошенко.
Він зазначає, що тогочасна влада заплющувала очі на те, що Крим став "полігоном для обкатки ідеологем так званого "русского міра"; крізь пальці, особливо в часи Януковича, дивилася на активність проросійських сепаратистських партій і рухів".
П'ятий президент пояснює і причини того, що під час анексії в лютому 2014 року велика кількість українських військовослужбовців у Криму виявилася неготовою зберегти вірність присязі і перейшла на російську сторону:
"Ще одна фатальна помилка – порушення принципу екстериторіальності при комплектуванні Збройних сил, Військово-Морських Сил та Внутрішніх військ на території Криму. Глибока укоріненість особового складу у місцевий ґрунт, не дуже сприятливий для українства, призвела до того, що переважна більшість військовослужбовців зрадила при появі перших же "зелених чоловічків".
"Зокрема, і це позбавило Україну можливості застосувати силу для оборони від нападу з боку Росії", – підсумовує п'ятий президент.
І додає: "Критичний стан військових можливостей України в 2014 році, швидке нарощування темпів мілітаризації Росією окупованого півострова та відкриття Москвою другого фронту на Донбасі – усе це фактично одразу викреслило військовий сценарій звільнення Криму".
Як нагадує 5.ua, 26 лютого – роковини російської окупації Криму. Сім років тому "зелені чоловічки" РФ захопили будівлю Верховної Ради АР Крим.