Критичний стан військових можливостей України в 2014 році, швидке нарощування темпів мілітаризації Росією окупованого півострова та відкриття Москвою другого фронту на Донбасі одразу викреслили військовий сценарій звільнення Криму. Про це у статті на "Українській правді" пише п’ятий Президент, лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко. Він наголошує – тиск на Росію на всіх "цивільних" фронтах має посилюватися.

"Головний наголос у боротьбі за повернення Криму маємо робити на політико-дипломатичних зусиллях. Саме тому в 2016 році я запропонував нашим партнерам ідею створення міжнародної платформи з деокупації Криму, яка знайшла підтримку в стінах Європарламенту та Єврокомісії. Це було прототипом сьогоднішньої ініціативи Кримська платформа", – нагадує Порошенко.

Він також зазначає, що важливим результатом на кримському напрямку стала так звана Декларація Помпео, яка закріпила позицію невизнання анексії Криму Росією.

"Усі наші подальші дії і кроки вписувалися в єдину логіку — посилення тиску на Росію на всіх "цивільних" фронтах. Ми розуміли — Крим має стати непідйомним і токсичним тягарем для Москви, а ціна окупації — постійно рости", – пояснює п’ятий Президент.

"Ми робили все, аби Крим для наших партнерів не став винятково українсько-російським двостороннім питанням — надто далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки має окупація та незаконна анексія Криму", – переконаний Порошенко.

За його словами, третім пріоритетом був пошук відповіді на зростаючу морську загрозу на південних рубежах нашої держави.

"Запущені судові процеси ще в перші роки окупації саме зараз влучно вистрілюють по російських окопах на Перекопському перешийку і дають можливість тримати Крим на міжнародному порядку денному. Як це сталося з проміжним рішенням Європейського суду з прав людини в січні цього року, яке розвіяло чи не головний міф російської пропаганди про так зване "добровільне волевиявлення", – зазначає Петро Порошенко.

Так само важливим було й рішення Трибуналу ООН з морського права в Гамбурзі, який зобов’язав Росію відпустити українських моряків, захоплених у Керченській протоці – нагадує лідер "ЄС".

Він також застерігає нинішню владу від "хибного відчуття самозаспокоєння".

"Нашим партнерам потрібні чіткі пропозиції щодо подальших дій — хай навіть вони спочатку зустрінуть опір, — а не ритуальні і розмиті декларації про наміри.

Йдеться про нові санкції, найперше проти тих, хто отримує вигоду від незаконної окупації, і тут "законодавцем" має виступати Україна", – закликає Порошенко.

Він наголошує – не має припинятися моніторинг порушень прав людини в Криму. Зібрані докази про систематичну репресивну політику мають стати основою для нових санкцій.

"Необхідно сконцентрувати політичні, дипломатичні та юридичні зусилля на багатомільярдні позови у міжнародних судах про компенсацію Росією матеріальних збитків за захоплене майно, не лише державне, але й корпоративне, приватне, і тут широке поле для взаємодії з українським приватним сектором", – вважає Порошенко.

Він також наголошує, що мілітаризація Криму — це воєнний виклик для всього регіону: "наша відповідь — неасиметричне посилення південних рубежів, розвиток Військово-Морських Сил, посилення міжнародної присутності в регіоні, в першу чергу — НАТО".

"Наприкінці 2018 року робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала пропозиції щодо змін до розділу Десятого Конституції України. Йдеться по суті про створення у майбутньому в Криму національної автономії кримських татар. Безумовно, з повним гарантуванням рівних прав і свобод українців, етнічних росіян та представників усіх інших етносів, що проживають на півострові", – нагадує Порошенко.

Він зауважує, що жодних зрушень у цьому питанні за два роки не відбулося. "Тому закликаю владу повернутися до цієї теми. В інших питаннях вона так чи інакше рухається в рамках стратегії, напрацьованої нашою командою", – констатує Петро Порошенко.

"Стратегія не проста, стратегія не швидка, але Крим був, є і буде українським", – резюмує лідер "Європейської Солідарності".

Нагадаємо, Порошенко заявив, що українська влада припинила водопостачання та подачу електроенергії в окупований Крим після консультацій з представниками Меджлісу та після перших міжнародних резолюцій, які встановлювали відповідальність країни-окупанта.