Таємниці "кирило-мефодіївців": що насправді відбувалося під час арешту Шевченка і Костомарова

Кирило-Мефодіївське товариство 5 канал
Усім привіт! Це "Історія для дорослих". Сьогодні про те, як кілька українців налякали велику російську імперію, просто заявивши, що ми – не один народ. Отже, про перший політичний маніфест українців і Кирило-Мефодіївське братство

На початку березня 1847-го у російській імперії стався переполох. З Києва до петербурга прискакав генерал-губернатор Бібіков зі страшними новинами – в Україні діє таємна антиурядова організація. Доповів він про це у Третьому відділенні імператорської канцелярії – так називали таємну поліцію, прообраз майбутніх кдб і фсб.

Київський генерал-губернатор Дмитро Бібіков заслуговує на короткий опис. Читати заледве вмів і не любив. Ненавидів Захід, любив скрєпи і дисципліну, а ще був страшним ловеласом. Боявся революції і саме тому вирішив зробити Хрещатик дуже широким – щоб тут не змогли збудувати барикади. Як виявилося згодом – марно.

Попри комічність Бібікова, його доповідь у Третьому відділенні сприйняли дуже серйозно й одразу почали справу слов'янського общества. Побоювалися, що до таємного товариства можуть бути причетні військові, тож навіть посилили охорону царського палацу.

Весь переполох почався через донос київського студента Петрова, який засвідчив, що став свідком жахливих антиурядових розмов певної кількості людей. Тож уже наступного дня Третє відділення фсб рушило затримувати одного з них – юриста Миколу Гулака, який мешкав у петербурзі. Під час затримання стався інцидент – Гулак попросився до туалету, після чого відхоже місце власноруч обстежили пристав із жандармами. Руки у них унаслідок чого були по лікоть у лайні, але у слідства з'явився буквально гівняний доказ: документ Закон божий або книги буття українського народу – свого роду опис світової та української історії. Ось прикметна цитата звідти:

"І цар московський взяв верх над усіма москалями, а той цар узяв верх, кланяючись татарам, і ноги цілував ханові татарському, бусурману, щоб допоміг йому держати в неволі народ московський, християнський. І одурів народ московський і попав у ідолопоклонство, бо царя свого нарік богом, і усе, що цар скаже, те уважав за добре. Цьому ідолопоклонству в Законі божому протиставляються українські козаки, які були рівними, а старшину собі обирали самі".

Утім з часом усе пішло не так, бо українці попали в неволю до диявольського московського царя, а потім:

"Німка цариця Катерина, курва всесвітня, безбожниця, убійниця мужа свого, востаннє доконала козацтво і волю".

Лежить Україна в могилі, але не вмерла, – закінчують автори документа, – незалежна республіка тут відновиться і до неї приєднаються інші слов'янські країни як рівні у федерації слов'янській.

Гулака доставили у Третє відділення і почали допитувати.

Микола Гулак – не плутати з Гулаком-Артемовським – був українським дворянином із колишньої козацької старшини, випускником Дерптського університету, німецьку знав настільки добре, що кажуть навіть з собачкою своєю розмовляв цією мовою.

Потрапивши до лап тодішнього фбс, Гулак повівся неймовірно мужньо – заявив, що це не його таємниця, тому не скаже нічого. Шеф III відділення Олексій Орлов і керівник Леонтій Дубельт погрожували йому смертною карою, вмовляли прощенням, шантажували батьками, яких Микола дуже любив. Все марно. Тоді в камеру прийшов священник Олексій Малов – начебто, щоб висповідати арештанта.

Про свої візити до Гулака Малов, який теж був на гачку у Третього відділення, письмово звітував – але навіть йому арештант не розповів нічого.

Між тим арешти у справі слов'янського товариства пройшли по всій імперії. У Варшаві затримано письменника Пантелеймона Куліша і його швагра Василя Білозерського. У Новоархангельську – улана Ашаніна. У Києві – студента Георгія Андрузького і професора університету Миколу Костомарова.

Костомаров любив романтично перебільшувати. Саме він згодом створив міф, начебто його забрали під варту просто з-під вінця. Насправді арешт стався за тиждень до його планованого весілля з Ангеліною Крагельською. У Костомарова, як і у Гулака при обшуку знайшли перстень з вибитими літерами К і М – ініціалами святих Кирила та Мефодія. Як йшлося у доносі це і був знак належності до таємного товариства.

За ще одним доносом у всіх членів товариства мало бути татуювання у вигляді зображення гетьманської булави – тож усіх арештованих роздягли і ретельно перевірили. Марно!

Останнім арештовують поета Тараса Шевченка, який прибув у Київ на весілля Костомарова. Йому щойно виповнилося 33. Арешт не справив на нього гнітючого враження. Усю дорогу до петербурга Шевченко співав і жартував із жандармами, які його супроводжували.

"З виду не вгадаєш, хто з вас арештований", – сказав доглядач якоїсь поштової станції, побачивши трійцю.

Того ж дня, коли арештували Шевченка, на Олександрівській, нині Володимирському узвозі у Києві хтось вивісив прокламацію такого змісту: "До вірних синів України! Настає великий час, час, коли вам трапляється нагода змити сором, заподіяний кісткам батьків наших, нашій Україні рідній. У кого з вас не підійметься рука на велику справу?! Довіку вірні сини України, вороги кацапів."

У казематах Третього відділення усі братчики поводилися по різному. Тарас Шевченко випромінював спокій. Просив вина. На допитах вдавав дурника, який нічого не чув і не знає. На сторінках Біблії – єдиної книжки, яку дозволили взяти з собою – написав романтичну елегію "Садок вишневий коло хати".

Історик Микола Костомаров злякався і зламався. Якийсь час він навіть вдавав божевільного. Постійно змінював свої свідчення, чим тільки погіршував становище своє і інших. Злякався і Пантелеймон Куліш, переводячи звинувачення на свого швагра Білозерського.

Але найгірше повівся студент Андрузький, виказуючи всіх і кожного навіть понад очікування слідчих.

Головні фсбшники Орлов і Дубельт тримали царя Миколу I у курсі справи. Зрозумівши, що реальної небезпеки військового заколоту нема, той охолов до розслідування. Найбільше його цікавили вірші Шевченка. Щоб цар міг їх розуміти, співробітники Третього відділення перекладали їх російською, а ще писали короткі перекази. Найбільше Миколу, кажуть, обурив опис цариці Шевченком:

Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.

Тож не дивно, що найдужче у результаті від царя дісталося саме Шевченкові та Гулаку. Тараса відправили у солдати із забороною писати та малювати. А непоступливий Гулак три роки провів у тюрмі. Що було далі?

Микола I затіяв чергову війну із Заходом – і програв. Десант британців і французів вщент розбив російську армію в Криму. Щоб підняти бойовий дух вояків, взимку імператор напівголим проскакав перед гвардійцями у петербурзі. Підхопив застуду і помер. Ходили чутки про самогубство.

Граф Орлов і тут прибирав за своїм государем – очолив делегацію на Паризькій мирній конференції і виторгував для росії відносно непогані умови.

Дубельт невдовзі арештував Івана Тургенєва, Федора Достоєвського та ще чимало людей. Наступник Миколи Олександр II пропонував йому підвищення – місце Орлова. Леонтій Васильович опустив голову і пробурмотів, що для такої посади потрібна людина з титулом. Монарх або не зрозумів натяку, або не захотів його почути. Дубельта перевели в Державну раду. Безславний кінець безславної кар'єри.

Донощик студент Петров знайшов застосування своїм навичкам – влаштувався на роботу в III відділення. Але з Дубельтом не спрацювався. Через два роки його арештувати – буцімто за крадіжку документів – і відправили у заслання.

Костомаров певний час прожив у Саратові, а потім переїхав до петербурга. Там написав статтю "Дві руські народності", історично обгрунтувавши існування української нації. Аж на старості років таки поєднався зі своєю коханою Аліною Крагельською і саме вона записала з його слів спогади – зокрема про Шевченка.

Андрузький вдруге потрапив під обшук таємної поліції. Жандарми знайшли у нього зошити з проєктом Конституції, де пропонувалося створити федерацію слов'янських народів – Сполучені Штати без росії. Як прожив останні роки, коли і де помер – невідомо.

Микола Гулак після відбуття ув'язнення і заслання уникав людей. Замість гуманітарних наук зацікавився математикою – аж так, що вигадав "четвертий вимір". Викладав в Одесі, Кутаїсі та Тифлісі. Одружився з акторкою, останні роки жив з її донькою, яку виховував, як власну. Одного разу випадково зустрівся з Костомаровим на науковій конференції у Тбілісі.

"Коли Костомаров приступив до Гулака й поцілував його, він замішався. Не знав, що сказати. Муркнув щось йому у відповідь і зараз вернувся назад до того, з ким говорив перше", – описує той момент випадковий свідок.

Кирило-Мефодіївське братство не тільки відродило питання української незалежності, але й своїми республіканськими ідеями вкотре довело: Україна – не росія. Саму ж росію горстка українських інтелектуалів налякала до півсмерті.

Читайте також: Угорщина й ігри диктаторів: чому прем'єру Орбану порадили подивитися на взуття

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Друзі! Ми сьогодні боремося за нашу свободу, незалежність, за право бути вільною людиною на своїй землі.

Нас захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі Громадяни, які об'єдналися заради захисту Батьківщини.

Ми маємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну.

Зберігаємо спокій, підтримуємо одне одного, читаємо тільки перевірені новини та допомагаємо армії.

ЄДИНІ ОФІЦІЙНІ РЕКВІЗИТИ НБУ ДЛЯ ЗБОРУ КОШТІВ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ

ПЕРЕРАХУЙТЕ "КОВІДНІ" ГРОШІ З Є–ПІДТРИМКИ НА АРМІЮ

ВІДПРАВТЕ ДРУЗЯМ ЗА КОРДОН ПОСИЛАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ: 

Разом до перемоги над російськими окупантами!

Слава Україні! Героям Слава!

Попередній матеріал
"путін – йоб**й пі**ас. Б**ь, ніхто воювати не вміє": що військові рф кажуть про власне керівництво – і як обговорюють убивство українців
Наступний матеріал
"А що було до?": маловідомі факти історії України – у ТОП-проєктах "5 каналу"
Loading...