Давайте говорити, що поки що нічия. Так Володимир Зеленський охарактеризував зустріч з Володимиром Путіним у Парижі. Швидкого миру на Сході не сталося. Просто подивитися в очі агресору і домовитися не стріляти, як планував ще кандидат у президенти Зеленський – теж не сталося. Бо війни так не закінчуються.
Але і зради в Парижі не було. Жодного документа, який би засвідчував згоду Києва виконувати всі умови Путіна, немає. Україна не опинилася в форматі "один проти трьох". Хоча й Еммануель Макрон таки хотів сподобатись Путіну. Але Ангела Меркель чітко дала зрозуміти – вона не виступає за мир на російських умовах. "Червоні лінії" не перейдено. Тобто Україна не змінила риторики.
Але ж не змінила її і Росія. Вона лишилася на своїх позиціях – негнучких і непоступливих. Тому сторони домовилися знову домовлятися. Але опонент України, тобто Кремль, занадто хитрий, щоб вірити навіть в його бажання "домовлятися". Деталі розповість журналіст Михайло Прудник у програмі "Час. Підсумки тижня" на "5 каналі".
Шлях до перемир'я чи пастка для української влади? У Парижі лідери 4 країн погодили ключові кроки для припинення вогню та покращення гуманітарної ситуації. Однак проведення виборів на тимчасово окупованих територіях й досі викликає чимало питань. Москва і Київ бачать їх по-різному.
Перші результати Паризького саміту – припинення вогню по всій лінії розмежування. Перестати стріляти мають до кінця цього року. Водночас сторони створять три додаткові ділянки розведення та організують додаткові контрольно-пропускні пункти. За перемир'ям стежитиме спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Її повноваження істотно розширять. Спостерігачі працюватимуть цілодобово і фіксуватимуть усі порушення.
"Дуже важливо, щоб було дотримано режим припинення вогню. І головне, щоб контроль за цим був постійним", – переконана канцлер Німеччини Ангела Меркель.
"Наша мета – досягнути довготривалого миру і припинення конфлікту, який призвів до загибелі 13 тисячі людей і який кожен тиждень приносить нові жертви. Він є відкритою, кровоточивою раною на тілі континенту", – запевняє президент Франції Емануель Макрон.
Наступна домовленість – обмін полоненими. Його проведуть за формулою "всіх на всіх" до кінця цього року. Однак Москва наполягла на формулюванні "усіх встановлених". Тому додому, ймовірно, повернуться 72 утримуваних лише в ОРДЛО. Про політичних в'язнів у Криму та тих, які на території федерації, домовитися не вдалося.
Розмінування. Сторони вирішили ухвалити новий план. Його має розробити тристороння контактна група. Однак уже на цьому питанні позиції Москви та Києва почали відрізнятися. Путін взявся за стару казку про переговори з бойовиками. А Зеленський наполягає: у тристоронній групі мають бути реальні представники Донецької та Луганської області. Зокрема, вимушені переселенці, які нині живуть на підконтрольній території.
"Хочу наголосити, що тут важливо, я теж вже про це говорив, щоб конфліктуючі сторони між собою домовлялися, щоб був прямий діалог", – сказав президент Росії Володимир Путін.
"Я вважаю, це правда, – щоб у Мінську, там, де є представники, нібито представники окупованої частині Донбасу, щоб до них приєдналися ще кілька представників, які виїхали, вони теж реальні переселенці і теж жителі окупованого Донбасу", – заявив президент України Володимир Зеленський.
Газ. Дискусійна тема. До зустрічі у Парижі обидві сторони уникали будь-яких коментарів. Учотирьох лідери про газ говорити не захотіли. Залишили його для розмови віч-на-віч Зеленського та Путіна. Подальші переговори відбуватимуться у тристоронньому форматі за участю Євросоюзу. Також за підсумками переговорів Росія ніби погодилася виконати рішення Стокгольмського арбітражу, який передбачає сплату 3 мільярдів доларів за, зокрема, недопоставлений обсяг транзитного газу.
"Ми надаємо Газпрому багато варіантів як щодо продовження транзиту, так і щодо врегулювання спірних питань в арбітражі. Але при цьому ми не можемо поступитися інтересами України. І обдурити "начальників", як у 2009 з положенням контракту "бери або плати", не дамо. Цього разу цим займаюсь я, тому я особисто не дам", – серйозно налаштований виконавчий директор НАК "Нафтогаз Україна" Юрій Вітренко.
Вибори. Упродовж 4 місяців сторони мають підготувати все необхідне для проведення виборів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Ще одна домовленість саміту. Дату ймовірних виборів поки не узгоджували. Україна наполягає: вибори мають відбуватися за українським законодавством. А це означає, що всі незаконні угрупування – роззброєні, а іноземні формування – виведені. Київ вимагає повернення контролю над кордоном.
Москва, натомість, знову за старе – повне виконання Мінських угод, "формула Штайнмаєра", повернення кордону лише після проведення виборів. Однак відсутність контролю над кордоном – це можливість російських найманців впливати на хід виборів. Це розуміють не лише в українській команді. Французький президент, який показово тішився потеплінням відносин з Путіним, залишився нейтральним. А канцлер Німеччини заявила – Мінські домовленості, зокрема в цьому питані, недосконалі і потребують обговорень.
"Питання в тому, чи Мінські угоди, цей пакет заходів, заморожений, чи він життєздатний. Ті пропозиції президента Зеленського пропонують можливості для його зміни. Думаю, вони відкривають нам шлях для того, щоб з’явилася пластичність і гнучкість, щоб до цих угод можна було повертатися. А сам документ буде оживлений", – сказала Меркель.
Вже за два дні після саміту Путін натякнув: кордон повертати не збирається. Буцімто треба захищати жителів Донбаса від кривавої розправи.
"І українська сторона весь час ставить запитання: дайте нам можливість закрити кордон військами. Але я уявляю, що далі почнеться. Ми ж бачимо, як президент Зеленський вів дискусію з націоналістами. Незрозуміло, хто там сильніший", – після зустрічі заявив президент Росії Володимир Путін.
І хоча слово федералізація жодного разу на публічній частині не вживалося на саміті в Нормандському форматі, риторика Кремля залишається незмінною – закріплення особливого статусу для частин Донецької та Луганської областей на постійній основі.
"Насамперед йдеться про внесення в Конституцію країни змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі. Необхідно, звичайно, продовжити строк дії договору про особливий статус окремих регіонів Донбасу та, в кінцевому підсумку, надати цій нормі постійний характер, як це і передбачено в Мінських угодах", – заявив президент Росії Володимир Путін.
Павло Клімкін був міністром закордонних справ останні 5 років. Він безпосередньо брав участь у всіх зустрічах у Нормандському форматі та знає стратегію Москви під час переговорів. Твердить вірити у обіцянки Путіна не варто.
"Тому домовленості Путін буде дотримуватися тільки тоді, коли захоче затягнути нас у послідовність пасток, щоб далі реалізовувати свій сценарій. Інакше, я вважаю, що припинення вогню досягти буде дуже важко", – впевнений колишній міністр закордонних справ.
А от про Крим під час переговорів не йшлося. Путін розмов про вкрадений півострів усіляко уникав. Йому важливо продемонструвати прогрес у врегулюванні конфлікту на сході України. Тим паче, що багато європейських країн знову активно хочуть співпрацювати з федерацією. І цього не приховують. Однак і об'єднана Європа, і Сполучені Штати чітко нагадали: Москва є учасником конфлікту і відповідальна за кровопролиття в Україні.
"Ми багато часу розмовляли про Україну. Це була основна частина наших розмов. Пан Лавров щойно повернувся з Парижа, де президент Путін і президент Зеленський провели змістовні розмови. Я повторив міністру закордонних справ Лаврову, що Крим належить Україні, а розв'язання конфлікту на сході України починається з дотримання зобов'язань, взятих у рамках Мінських угод", – каже держсекретар США Майк Помпео.
А лідери Євросоюзу цього тижня вкотре подовжили запроваджені проти Росії санкції.
"Ми мали нагоду вислухати підсумки зустрічі Нормандського формату, яка відбулася у Парижі. Нам важливо було почути про ситуацію в регіоні, і ми ухвалили рішення про продовження санкцій ще на 6 місяців, оскільки виконання Мінських угод залишається для нас важливим елементом", – переконаний президент Європейської ради Шарль Мішель.
Нині проти Росії існує одразу кілька пакетів санкцій: за незаконну анексію Криму та дестабілізацію ситуації на сході. Під обмеженням – понад 200 фізичних та юридичних осіб, окремі сектори економіки та оборонний комплекс. Більшість з них прив’язали до Мінських угод. Їх Росія мала виконати до кінця 2015.
Михайло Прудник, Сергій Клименко "Час. Підсумки тижня"
Дивіться фотогалерею за темою:
Під прицілом камер: як Макрон зустрічав учасників Нормандських перемовин – фото
