Регіон спотикання: Чи варто Україні дієвіше реагувати на мадяризацію Закарпаття

Імперський свербіж не приховують в Угорщині. Питання – коли Київ почне адекватно відповідати на угорські паспорти, прапори й ультиматуми? Адже ввічливість і дипломатію в Будапешті сприймають як слабкість

"Коли Угорщина змогла попрощатися з радянською окупацією, ми, закарпатці, наївно подумали, що прийде новий світ. Незабаром нам довелося усвідомити, що в Європі лікувалися тільки симптоми захворювання, але хвороба залишилася глибоко в її організмі. Комуністично-фашистські манери управління ХХ століття присутні й сьогодні, особливо в Україні".

Це уривок із промови депутата Закарпатської облради Ільдіки Орос у Будапешті. Україну в утисках угорців на Закарпатті звинувачує під час відзначення угорської антирадянської революції 1956 року. А урядовцям Угорщини дякує за підтримку.

З центру Берегова до кордону з Угорщиною хвилин 15 неквапливої їзди. І така близькість одразу відчувається. Місто розмовляє різними мовами. На будівлях поруч з жовто-блакитними стягами – угорські триколори. А годинник на місцевій пам'ятці – костелі реформації – ходить за середньоєвропейським часом. Тобто не за Києвом, а за Будапештом.

На центральній пішохідній вулиці Берегова розташований Закарпатський угорський інститут. Навчальний заклад фінансується офіційним Будапештом. А керує ним все та ж обласна депутатка Ільдіка Орос. Українській пресі інтерв’ю не дає.

Вона і ще двоє закарпатських політиків стали фігурантами ще одного скандалу. На Закарпатті самовільно встановили борди антиугорського змісту. Справу взялися розслідувати правоохоронці. Статтю порушили за розпалювання ворожнечі та ненависті. Місцева ж влада переконує, автори цієї провокації – відомі.

Ярослав Галас, заступник голови Закарпатської ОДА:

Російські спецслужби. В нас уже такий випадок був торік. Коли на адміністративній межі Берегівського і Виноградівського району були встановлені стели з провокативними надписами угорською мовою. Один в один. Тоді розкрили по гарячих слідах. Вийшли на російський слід.

Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців:

В останні роки такі акції дедалі частіше відбуваються. Це і підпал, і вибух в офісі Товариства угорців. Винних спіймали, але вироку суду немає. Не знаємо, кому на руку таке. Хто намагається розхитати ситуацію, але місцевий народ на це не ведеться.

Такі провокації почастішали після дипломатичних сварок між Угорщиною та Україною. Будапешту не сподобалося, що у школах національних меншин частину предметів викладатимуть українською. Угорщина почала блокувати українську євроінтеграцію. Та все ж останніми місяцями перемовний процес активізувався.

Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин:

Будапешт вже не вимагає скасувати чи змінити 7-му статтю закону. Не можна сказати, що вони її вітають. І можна досі почути, що це катастрофа. Але тиск цей зменшився. Києву вдалося переконати, що ця стаття не працюватиме на асиміляцію чи українізацію угорців.

Однак мовна суперечка до кінця не вирішена. Україна повинна імплементувати рекомендації Венеційської комісії. Ключових дві – зробити перехідний період для шкіл у 5 років і не застосовувати мовні норми до приватних навчальних закладів.

Едіта Бабяк, начальник Управління освіти Берегівської міської ради:

Ми чекаємо прийняття Закону "Про загальну середню освіту". Бо там вже має бути конкретизовано, як це має проходити. Ми не знаємо, чи наші діти готові будуть після початкової школи засвоювати предмети державною мовою. Це ще треба вивчити. Мені важко спрогнозувати.

Ірина Гармасій, голова Закарпатської обласної філії ГО "Комітет захисту української мови":

Термін імплементації цієї статті був продовжений до 2023 року. Я думаю, що п'ять років достатньо, щоби втілити те, що вимагає закон України.

Після останньої зустрічі міністрів закордонних справ двох країн, Угорщина пішла й інші на поступки. Будапешт погодився перейменувати скандальну посаду урядового уповноваженого з Закарпаття. Український міністр закордонних справ повідомив, країни починають дискусію про подвійне громадянство.

Те, що Угорщина видає закарпатцями свої паспорти, визнають і самі політики із Будапешта. Точні цифри – невідомі, але ймовірно, лічба пішла на десятки тисяч. Після оприлюднення ресурсом "Миротворець" списку закарпатських чиновників, які нібито мають два паспорти, обласна влада взялася інформацію перевіряти. Як наслідок – троє чиновників звільнилися за власним бажанням.

Ярослав Галас, заступник голови Закарпатської ОДА:

Двоє з Берегівської РДА і одна жінка з Виноградівської РДА самі визнали, що мають угорські паспорти. Механізмів перевірки достовірності немає. У список можна будь-кого внести.

Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців:

Треба показати хоч одного – люди добрі, цю людину ми спіймали і, згідно з законом України, ми поставили перед судом. Поки що такого нема. Казати, що сепаратисти тут є, то є неправда. Тому, я думаю, що питання подвійного громадянства треба буде вирішувати на державному рівні.

Попри досягнуті успіхи у дипломатичних перемовах, провокації на Закарпатті можуть продовжитися. Особливо під час виборів, як в Україні, так і в Угорщині.

Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин:

У Києві думають, що на Закарпатті угорці – це сепаратисти, які вже тут мало не озброєні. У Будапешті думають, що у Києві чиновники сплять і бачать, щоб угорців змусити кожного дня о 12:30 співати гімн України. І ці от настрої підігріваються закарпатськими політиками, в тому чисті угорськими закарпатськими політиками, тобто місцевими гравцями, які каламутять цю воду, щоб зловити свою золоту рибу, особливо перед виборами.

Поки дипломати домовляються, МВС відрядить на Закарпаття роту Національної гвардії. Роблять це для того, щоби убезпечити регіон від нових провокації. Розмістяться силовики у Береговому. Місцева влада не проти.

Золтан Бабяк, Берегівський міський голова:

Були організовані акції, налаштовані на порушення громадського порядку. І от коли ми співпрацюємо з поліцією, тоді завжди виникає запитання, чи маємо ми достатньо ресурсів.

Окрім того, Міністерство оборони вирішило відновити у прикордонному угорськомовному районі військову частину, яка існувала тут до початку двотисячних.

 

Сергій Барбу, Сергій Новіков, Час: Підсумки

Попередній матеріал
"Бабам только в юбках": на Чернігівщині з'явився куточок "русского міра"
Наступний матеріал
Як Сталін перетворив РПЦ на агентуру НКВС та чому так люто намагався знищити УГКЦ